Беніта Ферреро-Вальднер

Бені́та Ферре́ро-Ва́льднер (нім. Benita Ferrero-Waldner, нар. 5 вересня 1948, Зальцбург, Австрія) — австрійська політична діячка і дипломат, член консервативної Австрійської народної партії (ÖVP). У 2000—2004 роках займала пост міністра закордонних справ Австрії. Беніта Ферреро-Вальднер була кандидаткою від Австрійської народної партії на виборах президента Австрії в 2004 р., які вона з невеличким розривом програла, набравши 47,6 % голосів. З 2004 по 2009 рік перебувала на посаді Європейського комісара з зовнішніх відносин і європейської політики добросусідства, а з 2009 по 2010 рік на посаді Європейського комісара з торгівлі і європейської політики добросусідства.

Беніта Ферреро-Вальднер Benita Ferrero-Waldner
нім. Benita Ferrero-Waldner
Беніта Ферреро-Вальднер Benita Ferrero-Waldner Беніта Ферреро-Вальднер
Єврокомісар з питань торгівлі та європейської політики сусідства
1 грудня 2009 — 9 лютого 2010
Президент	Жозе Баррозу
Попередник	Кетрін Ештон (торгівля) вона сама (зовнішні відносини і політика сусідства)
Наступник	Карел де Гюхт (торгівля) Штефан Фюле (розширення і політика сусідства)
Єврокомісар з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства
22 листопада 2004 — 1 грудня 2009
Президент	Жозе Баррозу
Попередник	Кріс Патен
Наступник	Кетрін Ештон (Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики) вона сама (торгівля і політика сусідства)
Міністр закордонних справ Австрії
4 лютого 2000 — 20 жовтня 2004
Попередник	Вольфганг Шюссель
Наступник	Урсула Пласнік
Народилася	5 вересня 1948(1948-09-05) (76 років) Зальцбург
Відома як	дипломат, юристка, політична діячка
Місце роботи	Федеральний уряд Австрії
Країна	Австрія
Alma mater	Зальцбурзький університет
Політична партія	Австрійська народна партія
У шлюбі з	Вольфганг Штерр (1974—1983) Франциско Ферреро Кампос (1993–донині)
Професія	правниця
Релігія	римокатоличка
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Кар'єра

Народилася в Зальцбурзі, склала іспити на атестат зрілості в 1966 р., потім вивчала право, здобувши докторський ступінь у Зальцбурзькому університеті в 1970 р. До 1983 р. працювала в приватному секторі. Лише в 1984 р. вступила на дипломатичну службу.

Одна з найвпливовіших її посад — шеф протоколу Генерального секретаря Бутроса Галі в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку.

З 1995 до 2000 року займала посаду заступниці державного секретаря в двох урядах, очолюваних соціал-демократами Францом Враніцкі та Віктором Кліма відповідно. Коли на початку 2000 року канцлером Австрії став Вольфганг Шюссель, він зробив Ферреро-Вальднер своїм міністром закордонних справ, посаду вона займала до жовтня 2004 року, коли їй на зміну прийшла Урсула Пласнік.

У січні 2004 року було оголошено, що Ферреро-Вальднер балотуватиметься на посаду Федерального президента замість Томаса Клестіля, чий строк повноважень закінчувався в липні 2004 року. Її кандидатуру підтримала Австрійська народна партія; її єдиним суперником був Гайнц Фішер. Одначе вона програла австрійські президентські вибори 25 квітня 2004 року.

Наприкінці липня 2004 року Ферреро-Вальднер призначено наступницею Франца Фішлера на посаді Європейського комісара від Австрії. Вона обійняла посаду 22 листопада. Відала закордонними справами та європейською політикою сусідства.

Як Єврокомісару у закордонних справах, пані Ферреро-Вальднер приписують ключову дипломатичну роль у визволенні 24 липня 2007 року п'ятьох болгарських медсестер і палестинського лікаря з лівійського полону, де вони провели понад 8 років за звинуваченням у цілеспрямованому зараженні дітей ВІЛ, продовжуючи наполягати на своїй невинності. Комісар здійснила багато поїздок до Лівії та зустрічалася з ув'язненими на регулярній основі. Вона також працювала над поліпшенням умов для дітей, інфікованих ВІЛ/СНІДом.

У вересні 2009 р. вона змагалася за посаду Генерального директора ЮНЕСКО, але програла болгарській кандидатці Ірині Боковій.

У 2010 р. ввійшла до складу наглядової ради німецької перестрахувальної компанії Munich Re.^[1]

Особисте життя

З 1974 до 1983 року Вальднер була в шлюбі з баварським шкільним учителем Вольфгангом Штерром. У 1993 році одружилася з викладачем іспанської та латиноамериканської літератури Віденського університету Франциско Ферреро Кампосом.

Після того як її попередній шлюб було, нарешті, анульовано, як цього вимагають канони католицької церкви, Ферреро-Вальднер у грудні 2003 року уклала з чоловіком і церковний шлюб. Хоча церемонія вінчання пройшла в вузькому колі найближчих людей, ця звістка відразу просочилася в пресу. Деякі з критиків Ферреро-Вальднер заявили, що це було зроблено, аби привернути на свій бік потенційний електорат, оскільки федеральний президент Австрії обирається прямим голосуванням, а Австрія це переважно римо-католицька країна, де глибоко шануються традиції.

Дітей не має.