Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Берберське повстання
Анти-арабське повстання у Північній Африці З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Берберське повстання (араб. ثورة البربر) 739—743 років — одне з найбільших анти-арабських повстань у Північній Африці.
Remove ads
Історія
Після арабського завоювання Північної Африки більша частина берберських племен прийняла іслам, розраховуючи отримати полегшення від податкового тиску. Однак за правління халіфа Хішама було відновлено обкладання новонавернених, у тому числі й берберів, подушним і поземельним податками.
739 року берберські племена на чолі з Майсарою аль-Мідгарі, а потім — Халідом ібн Гамідом підбурили повстання, ідеологічним підґрунтям якого стало вчення хариджитів. Повстання охопило території від атлантичного узбережжя Африки до провінції Тлемсен. Спрямовані проти повстанців урядові війська під командуванням намісника Іфрикії Култума ібн Іяда 741 року зазнали жорстокої поразки у долині річки Себу (Марокко). Лише у битвах 742 року біля села Аснам та при аль-Карні (під Кайруаном) арабським військам під командуванням намісника Єгипту Гандали ібн Савана ціною величезних зусиль вдалось здобути перемогу над повсталими племенами.
Тим не менше, повстання сприяло падінню династії Омеядів.
Remove ads
Джерела
- Wellhausen J. Das arabische Reich und sein Sturz. — Берлін, 1902, стор. 214—215
- Taha, Abd al-Wahid Dhannun (1989) The Muslim conquest and settlement of North Africa and Spain, Лондон, Routledge
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads