Берегова Зоя Ізраїлівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Берегова.

Зоя Ізраїлівна Берегова (2 січня 1914, Луганськ — березень 1997, Керч) — українська скульпторка; членкиня Спілки художників Казахської РСР у 1944—1963 роках, Спілки художиків РРФСР та Спілки радянських художників України з 1967 року^[1].

Берегова Зоя Ізраїлівна
Народилася	20 грудня 1913 (2 січня 1914)  Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Померла	березень 1997 (83 роки)  Керч, Автономна Республіка Крим, Україна
Країна	Російська імперія  УНР  Українська Радянська Соціалістична Республіка  СРСР  Україна
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Ворошиловградське художнє училище
Вчителі	Сагайдачний Євген Якович і Федченко Василь Харлампійович
Членство	Спілка художників Казахстануd (1967), Спілка художників Росіїd (1967) і Спілка радянських художників України
Нагороди	Грамота Президії Верховної Ради Казахської РСР.

Біографія

Народилася 20 грудня 1913 [2 січня 1914](19140102) року Луганську Катеринославської губернії Російської імперії (нині Україна). Протягом 1930—1932 років навчалася в школі фабрично-заводського навчання Луганського патронного заводу; 1933 року вступила на художній факультет Робфаку, де її викладачем був Євген Сагайдачний. Після його ліквідації, 1934 року поступила на другий курс скульптурного відділення Луганського художнього технікуму. Закінчила навчання у 1938 році зі званням «учитель малювання і креслення в середніх навчальних закладах» (керівник дипломної роботи Василь Федченко)^[2].

У 1939—1940 роках керувала студією «Юний скульптор» Палацу піонерів у Чернігові, потім працювала у Москві на будівництві «Палацу Рад» в експериментальній майстерні ліпного цеху під керівництвом Євгена Вучетича. Незадовго до війни будівництво почало згортатися і, за рекомендацією скульптора Сергія Меркурова, поступила інспекторкою з художньо-технічного контролю на Митищинську скульптурну фабрику № 3^[2].

Наприкінці 1941 року переїхала до Алмати, куди з початком німецько-радянської війни евакуювалися її батьки. Працювала приймальницею на Алматинському заводі важкого машинобудування^[ru]. Після того, як Правлінням Спілки радянських художників Казахської РСР 28 серпня 1944 року була прийнята кандидаткою у члени Спілки, перейшла на творчу роботу. Крім скульптури, виконувала копії з картин олією на полотні та малювала плакати. 12 листопада 1947 року Президією оргкомітету Спілки художників СРСР була затверджена членкинею Спілки радянських художників Казахської РСР. За зразкове виконання урядового завдання з будівництва Театру юного глядача в Алмати^[ru] 10 листопада 1945 року була нагороджена Грамотою Президії Верховної Ради Казахської РСР. Працювала за договорами з Художнім фондом Казахської РСР, Казахською державною художньою галереєю імені Тараса Шевченка (в галереї зберігаються 26 її робіт) і різними обласними музеями. Знята з обліку Спілки художників Казахської РСР 22 березня 1963 року і того ж року переїхала до міста Новокуйбишевська, де протягом 1963—1966 викладала ліплення в дитячій художній школі та за можливості, займалася творчою роботою^[2].

У 1967 році переїхала до Криму. Правлінням Спілки художників РРФСР 28 червня 1967 року була знята з обліку, а Президія Правління Спілки радянських художників України 11 липня 1967 року прийняла її на облік по Кримському відділенню Спілки художників України^[2]. У 1967—1978 роках працювала в художніх фондах Сімферополя^[1]. Займалася творчою роботою, керувала художньою студією заводу «Залів»^[2].

Мешкала спочатку в смт Леніному^[2], потім у місті Керчі в будинку на вулиці Ульянових, № 37, квартира № 18^[3] та у будинку на вулиці Орджонікідзе, № 111, квартира № 11^[4]. Померла в Керчі в березні 1997 року.

Творчість

Працювала у галузях станкової (гіпс) та монументальної скульптури (алюміній, бетон, шамот, теракота)^[1], скульптури малих форм (порцеляна, бісквіт, майоліка^[5], фаянс). Серед робіт:

станкова скульптура і скульптура малих форм

• «Лист із Батьківщини» (1945, гіпс; Алматинський краєзнавчий музей)^[5];
• «Джамбул з онукою» (1946, гіпс);
• «Материнство» (1948, гіпс; Державний музей мистецтв Республіки Казахстан)^[5];
• «Дівчина з яблуком» (1949, гіпс; Державний музей мистецтв народів Сходу; Державний музей мистецтв Республіки Казахстан)^[5];
• «Молодий чабан» (1951, гіпс; Державний музей мистецтв Республіки Казахстан)^[5];
• «Вперше в школу» (1953, гіпс; Державний музей мистецтв Республіки Казахстан)^[5];
• «Погруддя юного Абая» (1955; Літературно-меморіальний музей Абая в Семеї)^[5];
• «Портрет народної артистки Казахської РСР Діни Нурпеїсової» (1955, порцеляна);
• «У школу» (1955, порцеляна);
• «Абай в юності» (1956, гіпс);
• «Акин» (1956, порцеляна);
• «Первісток на цілині» (1956, порцеляна);
• «Телятниці» (скульптурна група, 1958, гіпс);
• «Проводи на фронт» (1958, гіпс);
• «Рибалка» (1958, майоліка);
• «Дівчина з віслючком» (1959, майоліка);
• «Портрет доярки» (1959, гіпс; Державний музей мистецтв Республіки Казахстан)^[5];
• «Після купання» (1960);
• «За книжкою» (1960, майоліка);
• «Збір врожаю» (1960, фаянс);
• «Дитя» (1960, бісквіт);
• «Наречена» (1961);
• «Перед сном» (1962);
• «Киз-Жибек з лебедями» (1962, майоліка);
• «Хай не повториться» (1965, гіпс);
• «Скульптор Ісаак Іткінд» (1965, гіпс);
• «Погруддя Героя Радянського Союзу Михайла Кригіна» (1966, алюміній);
• «Портрет народного композитора Казахської РСР Сагирбайули Курмангази» (1969, теракота);
• «Аджимушкайці» (1970, шамот);
• «Фігура тужливої дівчини» (1970);
• «Командир підземного гарнізону Аджимушкая, полковник Павло Ягупов» (1970, шамот);
• «Леся Українка» (1970, шамот);
• «Легенда» (1970, порцеляна);
• «Біля моря» (1970, свинець);
• «Рибалка» (1971, шамот);
• «Дівчина з виноградом» (1971, шамот);
• «Біля найсинішого моря» (1977, гіпс);
• «Вісник миру» (1980, гіпс);
• «Довірча розмова» (1982, гіпс);
• «Вони за мир» (1982, гіпс);
• «Майбутній прикордонник» (1983, гіпс);
• «Нехай завжди буду я» (1983, гіпс);
• «На звільненій землі» (1986, гіпс);
• «Тепла вода» (1987, гіпс);
• «Урок доброти» (1987, гіпс).

монументальні роботи

• «Скорботна дівчина» (фігура для надгробка загиблим односельцям, 1969, бетон; Красногвардійський район, колгосп «Ленінець»);
• «Погруддя письменника Аркадія Гайдара» (1970, бетон; Керченська бібліотека імені Аркадія Гайдара).

Виставки

Брала участь у художніх виставках з 1945 року, зокрема^[2]:

• «25 років Казахстану» (Алмати, 1945);
• «100 років від дня народження Джамбула Джабаєва» (Алмати, 1946);
• Виставка робіт скульптури і кераміки, виконаних у Будинку творчості «Майорі» (Рига, 1955);
• «Азія в боротьбі за мир» (міжнародна; Варшава, 1956);
• Виставка робіт художників Казахстану (Москва, 1958);
• Всесоюзна художня виставка «40 років ВЛКСМ» (Москва, 1958);
• Всесоюзна виставка народного декоративного і ужиткового мистецтва (Москва, 1958);
• Обласна художня виставка творів художників Криму (Ялта, 1970);
• Обласна художня виставка, присвячена XXIV з'їзду КПРС і XXIV з'їзду Комуністичної партії України (Сімферополь, 1971);
• Кримська обласна художня виставка «Крим соціалістичний» (Сімферополь, 1971);
• «Художники Криму» (Ленінград, 1972);
• Обласна виставка до 70-річчя Великого Жовтня (Сімферополь, 1987).