Березанський краєзнавчий музей

Березанський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у місті Березані Київської області, цікаве зібрання матеріалів і предметів з етнографії та культури східної Київщини, міський культурно-освітній осередок.

Березанський краєзнавчий музей
50°18′42″ пн. ш. 31°27′45″ сх. д.
Тип	музей
Країна	Україна
Розташування	Україна: м. Березань (Київська область)
Адреса	вул. Героїв Небесної Сотні, 22[1]
Засновано	1975 рік
Директор	Г. Л. Рих
Березанський краєзнавчий музей (Україна)

Загальні дані

Березанський краєзнавчий музей міститься у функціональній сучасній будівлі з використанням елементів народної архітектури за адресою:

вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 22, м. Березань 07540 (Київська область, Україна).

Заклад працює щоденно від 08:00 до 16:00 години (вихідний — понеділок).

Стенд про творців музею.

Директором закладу є почесний житель міста, заслужений працівник культури України Рих Галина Лаврентіївна.

З історії музею

Краєзнавчий музей у місті Березані був урочисто відкритий у 1975 році.

Особливо великий внесок у створення постійної музейної експозиції зробила незмінна від часу заснування директорка закладу Рих Галина Лаврентіївна. Серед осіб, що прислужилися до становлення краєзнавчого музейного осередку в Березані, варто відзначити ім'я народного умільця Бушлі Андрія Єгоровича, чиїми руками створено значне число експонатів музею, зокрема в розділах природничому та шевченкознавчому.

Зараз це значний культурний осередок Березані, де нерідко проводяться різноманітні міські заходи. Так, щороку в грудні на базі музею влаштовуються театралізовані вечорниці^[2].

Експозиція

Експозиція Березанського краєзнавчого музею розповідає про історію міста з найдавніших часів і до сьогодення, й складається з таких розділів^[3]:

«Шевченкова світлиця»

• кімната природи — відтворює різномаїття місцевих флори та фауни;
• кімната побуту — розповідає про традиційні ремесла, демонструє народні знаряддя праці;
• кімната Т. Г. Шевченка («Шевченкова світлиця») — тут зібрані, здебільшого зроблені народними умільцями, твори з циклу Шевченкіана;
• кімната 1930-х років — одна з оновлених нещодавно експозицій, у який нині закцентовано увагу на трагізм указаного періоду, зокрема, висвітлює тематику Голодомору 1932—33 років;
• кімната народної творчості — представлено вироби народних умільців, а також подарунки з міст-побратимів та інших країн. Цікавим експонатом є тканий рушник завдовжки 6 метрів;
• експозиція Успенського собору Києво-Печерської лаври;
• кімната нумізматики — тут можна побачити гроші з багатьох країн світу;
• кімната бойової слави — розповідає про Другу Світову війну;
• виставковий зал — тут періодично організовуються виставки місцевих та приїжджих митців.

Галерея

природнича зала	етнографічна експозиція	підбірка традиційних побутових речей	зала 1930-х років