Музей

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Музей (значення).

Музе́й (від дав.-гр. τὸ Μουσεῖον — «дім Муз») — науково-дослідний та культурно-освітній заклад, призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини^[1]. Щороку 18 травня святкується Міжнародний день музеїв, у який у деяких країнах проводиться Ніч музеїв.

Музейний острів, Берлін

Національний музей у Львові

Британський музей в Лондоні — один з найбільших музеїв у світі

Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна, інформаційна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота. Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють при підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах.

Історія утворення

Стародавній світ

У II тис. до н. е. писарі Ура та інших міст Межиріччя почали збирати літературні та наукові тексти, написані клинописом на глиняних табличках. Таким чином виникали приватні і царські бібліотеки. Найбільшою з них була бібліотека Ашшурбаніпала (VII ст. до н. е.), яка нараховувала понад 30 тисяч табличок. У VI ст. до н. е. вавилонський цар Набонід збирав старожитності, займався розкопками і навіть відновив частину Ура халдейського^[2].

Античність

У Давній Греції мусейонами (музеями) називалися вівтарі для жертвоприношення музам, які вважалися божествами джерел, а пізніше — покровительками мистецтв і наук. Подібні вівтарі містилися у філософських школах Платона й Арістотеля для здійснення обрядів. Іноді мусейони слугували не лише місцями для поклоніння музам, але й проведення творчих змагань поетів. У Феспійському святилищі раз на п'ять років проводилися загальногрецькі святкування на честь муз — Мусеї. У самому святилищі і його околицях містилися статуї богинь, виконані скульпторами Кефісодотом і Праксителем, статуї Діоніса роботи Мирона і Лісіппа, відомий мармуровий Ерос Праксителя^[2].

Ці статуї, а також предмети декоративно-прикладного мистецтва, реліквії, військові трофеї, присвячувалися богам на честь одержаної над ворогом перемоги, у надії отримати зцілення чи задовольнити будь-яке прохання. Із цих дарів створювалися перші колекції, які зберігалися в святилищах, храмах, скарбницях. Спеціальні служителі переймалися їхньою охороною й обліком. Вони складали детальні списки речей, де вказували назву предмета, матеріал, з якого його виготовлено, масу, особливі ознаки, стан, ім'я бога, якому він присвячувався, привід і дата присвячення, ім'я та етнічна приналежність того, хто дарує. Речі, які перебували у зруйнованому стані, заносилися у списки речей на вилучення, які затверджувалися радою храму. Оскільки руйнувати ці предмети не дозволялося, то вироби із золота і срібла переплавлялися на зливки, які потім присвячувалися богам, інші — закопувалися у храмові резервуари чи підземні сховища^[2].

Середньовіччя

Відродження

• Александрійський мусейон
• Александрійська бібліотека
• Пергамська бібліотека

Найвідвідуваніші музеї

№	Музей	Місто	Країна	Відвідувачі (за рік)
1	Лувр	Париж	Франція	8,100,000[3]
2	Національний музей Китаю	Пекін	КНР	7,290,000[4]
3	Національний музей природознавства	Вашингтон	США	6,900,000[5]
4	Національний музей авіації і космонавтики США	Вашингтон	США	6,900,000[5]
5	Британський музей	Лондон	Велика Британія	6,820,686[3]
6	Музей мистецтва Метрополітен	Нью-Йорк	США	6,533,106[3]
7	Музеї Ватикану	Ватикан (Рим)	Ватикан	6,002,251[3]
8	Шанхайський науково-технічний музей	Шанхай	КНР	5,948,000[6]
9	Національна галерея	Лондон	Велика Британія	5,908,254[3]
10	Національний палац-музей	Тайбей	Тайвань	5,301,860[7]
11	Музей природознавства	Лондон	Велика Британія	5,284,023[8]
12	Американський музей природознавства	Нью-Йорк	США	5,000,000
13	Тейт Модерн	Лондон	Велика Британія	4,712,581[3]
14	Національна галерея мистецтва	Вашингтон	США	4,104,331[3]
15	Національний музей американської історії	Вашингтон	США	4,100,000[5]
16	Ермітаж	Санкт-Петербург	Росія	3,668,031[3]
17	Музей д'Орсе	Париж	Франція	3,440,000[3]
18	Музей Вікторії та Альберта	Лондон	Велика Британія	3,432,325[8]
19	Музей науки	Лондон	Велика Британія	3,356,212[8]
20	Центр мистецтв королеви Софії	Мадрид	Іспанія	3,249,591[3]

Види музеїв

За своїм профілем музеї поділяються на такі види:

• історичні
• археологічні
• краєзнавчі
• природничі
• літературні
• меморіальні
• мистецькі
• етнографічні
• технічні
• галузеві тощо.
• ретро

На основі ансамблів, комплексів пам'яток та окремих пам'яток природи, історії, культури та територій, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Останнім часом зелений туризм на Київщині пропонує відпочинок у формі екскурсій до музеїв-садиб старовинного побуту з повноцінним харчуванням. Щоправда це ще молодий напрям туризму, і дещо поступається можливостям карпатського регіону з його гірськими, культурними, та готельними принадами.

Музейна територія

Софіївка (дендропарк), Оранжерея

На території, відведеній для музею, забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, а також інша діяльність, яка є несумісною з діяльністю музею як закладу культури. На цій території згідно з статутом музею може бути виділено зони:

• заповідна — для зберігання і охорони найцінніших історико-культурних комплексів і окремих об'єктів;
• експозиційна — для стаціонарного демонстрування великогабаритних музейних предметів і використання в культурно-пізнавальних цілях;
• наукова — для проведення науково-дослідної роботи;
• рекреаційна — для відпочинку та обслуговування відвідувачів музею;
• господарська — для розміщення допоміжних господарських об'єктів.

• 
  Качанівка, план паркової зони
• 
  Воронцовський палац (Алупка), Зимовий сад.

Див. також

• Всесвітня виставка
• Віртуальний музей
• Експонат
• Реставрація (мистецтво)
• Музейний фонд України
• Скансен
• Садиба
• Музейна пам'ятка