Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Березняк Євген Степанович

радянський військовик З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Березняк Євген Степанович
Remove ads

Євге́н[1] Степа́нович Березня́к (25 лютого 1914, Катеринослав 23 листопада 2013[2], Київ) — український радянський педагог і письменник, радянський військовий, ветеран Другої світової війни, кандидат педагогічних наук (1968), генерал-майор. Прототип головного героя роману Ю. Семенова «Майор Вихор».

Thumb
Євген Березняк на ювілейній монеті НБУ
Коротка інформація Євген Степанович Березняк, Прізвисько ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народився 25 лютого 1914 у Катеринославі, дружина Катерина Кузьмівна (1927) — вчителька; син Василь (1945) — інженер; син Віктор (1956) — вчитель; дочка Валентина (1936) — інженер. Має чотирьох внуків і двох правнуків.

Освіта

Дрогобицький педагогічний інститут (1947).

Кар'єра

З 1934 — учитель, Веселівська школа Межівського району Дніпропетровської області.

У 1937—1939 — очолював Петропавлівський районний відділ народної освіти Дніпропетровської області.

10.1939-06.1941 — очолював Львівський міський відділ народної освіти.

У 1941—1945 — учасник Другої світової війни.

З 10.1941 — пропагандист і зв'язковий Петропавлівського підпільного РК і Дніпропетровського ОК КП(б)У.

У 1943—1944 навчався в школі ГРУ (Москва).

З серпня 1944 по лютий 1945 — керівник групи військових розвідників «Голос» (знято кінофільми: «Майор Вихор» (СРСР), «Врятувати місто» (Польща), док. фільми: «Тепер їх можна назвати» (СРСР), "Операція «Голос» (Польща), «Майор Вихор. Правдива історія».

У 1945—1952 — завідувач Львівського міського відділу народної освіти.

У 1952—1954 — начальник відділу навчальних закладів Львівської залізниці.

09.1954-09.1984 — в Міністерстві освіти УРСР (25 років — заступник начальника управління шкіл; начальник Головного управління шкіл).

У 1998 завершив трудову діяльність на посаді с.н.п. АПНУ.

Thumb
Могила Євгена Березняка

Помер в Києві 23 листопада 2013 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка 52а).

Remove ads

Творчість

Автор понад 100 наукових праць, зокрема монографій: «Шляхи розвитку освіти на Україні» (1964), «Керівництво роботою школи» (1970), «Питання інспектування роботи школи» (1967), «Важлива ланка управління школою» (1981), «Керівництво сучасною школою» (1983); книг-спогадів: «Я — Голос» (1971), «Пароль Dum Spiro» (1987), "Операция «Голос» (1992).

Нагороди

Це ляпас усім ветеранам ВВВ. Більшої капості він не міг зробити! Я, коли почув це, вирішив відмовитися від звання Героя України. Але мої колеги-ветерани сказали: не смій цього робити, ти заслужив це звання, і не Ющенко тобі його присвоював.[5]
Remove ads

Вшанування пам'яті

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads