Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Бертран Таверньє
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Бертра́н Таверньє́ (фр. Bertrand Tavernier; 25 квітня 1941, Ліон, Франція — 25 березня 2021) — французький кінорежисер, сценарист, продюсер і актор[6].
Бертран Таверньє | |
---|---|
Bertrand Tavernier | |
![]() Бертран Таверньє у 2010 році. | |
Дата народження | 25 квітня 1941 (84 роки) |
Місце народження | Ліон, Франція |
Дата смерті | 25 березня 2021[1][2][3] (79 років) |
Місце смерті | Сент-Максім[4][2] |
Поховання | Q110358187?[5] |
Громадянство | Франція |
Професія | режисер, сценарист, продюсер, актор |
Alma mater | ліцей Генріха IV |
Діти | Nils Tavernierd і Tiffany Tavernierd |
IMDb | ID 0851724 |
Нагороди та премії | |
премія «Сезар» за найкращий оригінальний або адаптований сценарій (1976) премія «Сезар» за найкращий оригінальний або адаптований сценарій (1977) National Board of Review Award for Best Foreign Language Filmd (1984) Los Angeles Film Critics Association Award for Best Foreign Language Filmd (1990) Prix Jean-Le-Ducd Q133813058? (2010) | |
Бертран Таверньє у Вікісховищі |
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Бертран Таверньє народився 25 квітня 1941 року у Ліоні у сім'ї письменника й есеїста Рене Таверньє. Вивчав юриспруденцію, займався кінокритикою.[7] Закінчив Ліцей Генріха IV та навчався в Інституті кінематографічних досліджень кінематографа (IDHEC, зараз La femis) разом з Фолькером Шльондорфом. Працював асистентом режисера у Жана-П'єра Мельвіля і пресс-агентом; писав сценарії, знімав короткометражні стрічки (новела «Поцілунок Юди», 1963, у фільмі «Поцілунки» (1965) і новела «Гра випадку» у фільмі «Удача і любов» (1964).
У 1973 році зняв свій перший повнометражний фільм за романом Ж. Сіменона «Годинникар із Сен-Поля», за що отримав премію Луї Деллюка.
У 1975 році поставив історичний фільм «Нехай розпочнеться свято», який став першою роботою режисера, яка була номінована на Премію Сезар та здобла перемогу одразу в двох категоріях — за найкращу режисерську роботу та найкращий оригінальний сценарій.[8]
Найбільшим успіхом Таверньє вважається фільм про джаз «Близько півночі» («Опівнічний джаз») 1986 року з Декстером Гордоном в головній ролі на музику Гербі Генкока. Стрічка отримала низку кінопремій та номінацій, серед яких премія за найкращий фільм Венеційського кінофестивалю.
У 1995 році кримінальна драма Бертрана Таверньє «Приманка» отримала «Золотого ведмедя» 45-го Берлінського кінофестивалю.[9]
Remove ads
Особисте життя
З 1965 по 1980 роки був одружений з Брітін Коло О'Хаген. Має доньку Тіффані та сина Нільса (нар. 1 вересня 1965), що також став режисером і актором.
Вибрана фільмографія
- Режисер
- 1964 — Шанс і кохання / La Chance et l'Amour
- 1974 — Годинникар із Сен-Поля / L'horloger de Saint-Paul
- 1975 — Нехай розпочнеться свято / Que la fête commence
- 1976 — Суддя і вбивця / Le Juge et l'assassin
- 1977 — Зіпсовані діти / Des enfants gates
- 1980 — Прямий репортаж про смерть / La mort en direct
- 1980 — Тиждень відпустки / Une semaine de vacances
- 1981 — Бездоганна репутація / Coup de torchon
- 1982 — Міссісіпі блюз / Mississippi Blues
- 1984 — Неділя за містом / Un dimanche á la campagne
- 1986 — Близько півночі (Опівнічний джаз) / Autour de minuit
- 1987 — Пристрасті за Беатріс / La Passion Béatrice
- 1989 — Життя і нічого більшого / La Vie et rien d'autre
- 1990 — Ностальгія по татусеві / Daddy Nostalgie
- 1990 — Проти забуття / Contre l'oubli
- 1992 — Л-627 / L.627
- 1992 — Безіменна війна / La Guerre Sans Nom
- 1994 — Донька д'Артаньяна / La fille d'Artagnan
- 1995 — Приманка / L'Appât
- 1996 — Капітан Конан / Capitaine Conan
- 1999 — Це починається сьогодні / Ça commence aujourd'hui
- 2002 — Пропуск / Laissez-passer
- 2004 — Свята Лола / Holy Lola
- 2009 — В електричному тумані / In the Electric Mist
- 2010 — Принцеса де Монпансьє / La Princesse De Montpensier
- 2013 — Набережна Орсе / Quai d'Orsay
Визнання
▼ Нагороди та номінації Бертрана Таверньє ▼[10]
Remove ads
Громадська позиція
У 2018 підтримав звернення Асоціації режисерів Франції на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[11]
Джерела
- М.М. Черненко (составитель). Бертран Таверье // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 149-150. — ISBN 5-85646-077-4.
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads