Сезар (кінопремія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сезар (значення).

«Сеза́р» (фр. César — «Цезар») — національна кінопремія Франції. Її вручає з 1976 року Академія мистецтв та технологій кінематографа (фр. Académie des arts et techniques du cinéma) за результатами голосування.

Сезар
César
Сезар (кінопремія, 2019)
Статуетка премії «Сезар»
Присуджують за	досягнення у Французькому кінематографі
Засновник(и)	Académie des Arts et Techniques du Cinéma
Країна	Франція
Вручення	Париж
Рік заснування	1976
Перше нагородження	3 квітня 1976
academie-cinema.org
Сезар у Вікісховищі

Академія кіномистецтв складається з понад 3 900 фахівців в 11 напрямках (у тому числі артистичних директорів, режисерів, сценаристів, представників преси). Є другою за величиною академією у світі після Оскара.^[1]

Церемонія нагороди відбувається кожного лютого в Парижі в Театрі Шатле. Свою назву премія отримала на честь французького скульптора Сезара Бальдаччіні. Самі призи є творінням скульптора.

Історія

Головна кінематографічна премія Франції «Сезар» — найпрестижніша нагорода за успіхи в кіномистецтві. Премія, що є європейським аналогом «Оскара», заснована Французької мистецтв та технологій кінематографа. Ідею її створення запропонував в 1974 продюсер і перший президент Французької кіноакадемії Жорж Кравенн (1914—2009). Він назвав її на честь свого друга, французького скульптора і відомого постмодерніста Сезара Бальдаччіні (1921—1998), який є автором призу — статуетки (лауреати премії разом з відповідним дипломом отримують метикуваті золочені статуетки, виготовлені за малюнком Бальдаччіні).

Уперше вручення національної кінопремії «Сезар» відбулося 3 квітня 1976 у паризькому Палаці конгресів. Церемонія проходила під головуванням відомого французького кіноактора Жана Габена. Премії вручали в тринадцяти номінаціях (найкращі фільм, режисер, артист, акторка і так далі).

Премію «Сезар» присуджують французьким та іноземним фільмам за підсумками попереднього нагородження року за результатами таємного голосування членів Французької академії кінематографічних мистецтв. Створена в 1974 Академія об'єднує станом на 2012 рік понад 3500 членів, серед яких — представники дванадцяти різних професій кіноіндустрії, а також видних діячів, які підтримують розвиток індустрії кіно у Франції.

Таємне голосування відбувається за два тури, голоси членів Академії, які отримують відповідні бюлетені на свою домашню адресу, збираються поштою. Під час першого туру визначаються по п'ять претендентів на премію у кожній з номінацій, в ході другого — переможці в кожній номінації. Як стверджують організатори, підрахунок голосів закінчується до 18.00 в день урочистої церемонії в офісі відповідального секретаря Академії. Відповідальний секретар прибуває на церемонію із запечатаними конвертами, які передаються учасникам церемонії, які оголошують переможців, у міру оголошення списку номінантів у кожній категорії.

Едгар Рамірес зі статуеткою «Сезар», 2011

Пол Верховен на церемонії «Сезара», 2017

До 2012 року список номінацій виріс до 22: найкращий фільм року, найкращий режисер, найкраща акторка, найкращий актор, найкраща жіноча роль другого плану, найкраща чоловіча роль другого плану, найкращий дебют, найкраща молода акторка, найкращий молодий актор, найкращий оригінальний сценарій, найкращий адаптований сценарій, найкращий анімаційний фільм, найкращий іноземний фільм, найкращий документальний фільм, найкращий монтаж, найкращий композитор, найкращий звукорежисер, найкращий оператор, найкращий художник по костюмах, найкращий художник-постановник, найкраща короткометражка.

За традицією французька академія кіномистецтва щорічно вручає Почесний приз.

Спочатку передбачалося, що кожні десять років буде вручатися особлива премія «Сезар Сезарів» за найкращу французьку стрічку десятиліття, а надалі й найкращу стрічку двадцятиріччя. 1985 року фільм «Стара рушниця» режисера Робера Енріко здобув премію «Сезар Сезарів» за найкращу стрічку десятиліття. Однак, надалі ця премія не вручалася.

Церемонія вручення премії «Сезар» проходить щорічно в лютому. З 2002 вона проводиться на сцені паризького музичного театру «Шатле», що вміщає 3 тисячі глядачів. Захід в різні роки вели відомі актори Ліно Вентура, Жанна Моро, Шарль Ванель, Жан Маре, Ів Монтан, Сімона Сіньоре, Катрін Деньов, Марчелло Мастроянні, Ален Делон, Жерар Депардьє, Анні Жирардо, Фанні Ардан, Ізабель Аджані та інші.

У попередні роки лауреатами «Сезар» ставали фільми: «Кус-кус і барабулька» Абделатіфа Кешиша, «Леді Чаттерлей» Паскаля Феррана (2007), «Моє серце битися перестало» Жака Одіара (2006), «Ухилення» Абделатіфа Кешиша (2005), «Навали варварів» Деніса Аркана (2004), «Піаніст» Романа Поланскі (2003), «Амелі» Жана-П'єра Жене (2002), «На чужий смак» Аньєс Жауї (2001) та інші.

За історію існування премії найбільша кількість «Сезарів» отримали два фільми — «Останнє метро» (1980) режисера Франсуа Трюффо і «Сірано де Бержерак» (1990) Жана-Поля Раппно. Обом картинам, в яких головну роль виконав Жерар Депардьє, дісталося по десять нагород.

Категорії

Нагороди за заслуги

• Найкращий фільм
• Найкраща режисерська робота
• Найкращий актор
• Найкраща акторка
• Найкращий актор другого плану
• Найкраща акторка другого плану
• Найперспективніший актор
• Найперспективніша акторка
• Найкращий сценарій
• Найкращий адаптований сценарій
• Найкращі декорації
• Найкращий дизайн костюмів
• Найкраща операторська робота
• Найкращий монтаж
• Найкращий звук
• Найкраща музика до фільму
• Найкращий дебютний фільм
• Найкращий анімаційний фільм
• Найкращий документальний фільм
• Найкращий фільм іноземною мовою
• Найкращий короткометражний фільм
• Найкращий короткометражний анімаційний фільм (1977—1990, та з 2014)

Спеціальні нагороди

• Почесний «Сезар»

Скасовані нагороди

• Найкращий франкомовний фільм (1984—1986)
• Найкращий фільм з Європейського Союзу (2003—2005)
• Найкращий постер (1986—1990)
• Найкращий продюсер (1996—1997)
• Найкращий оригінальний або адаптований сценарій (1976—2006)
• Найкращий короткометражний ігровий фільм (1977—2004)
• Найкращий короткометражний документальний фільм (1977—1991)
• Найкращий режисер реклами (1985—1986)

Церемонії

Церемонія	Дата[2]	Президент(и)[3]	Організатор/ведучий[4]	Найкращий фільм
1-ша	3 квітня 1976	Жан Габен	П'єр Чернія	Стара рушниця
2-га	19 лютого 1977	Ліно Вентура		Мосьє Кляйн
3-тя	4 лютого 1978	Жанна Моро		Провидіння
4-та	3 лютого 1979	Шарль Ванель	П'єр Чернія та Жан-Клод Бріалі	Чужі гроші
5-та	2 лютого 1980	Жан Маре	П'єр Чернія та Пітер Устинов	Тесс
6-та	31 січня 1981	Ів Монтан	П'єр Чернія	Останнє метро
7-ма	27 лютого 1982	Орсон Уеллс	Жак Мартен та П'єр Чернія	Боротьба за вогонь
8-ма	26 лютого 1983	Катрін Деньов	Жан-Клод Бріалі	Інформатор
9-та	3 березня 1984	Джин Келлі	Леон Цитрон	За наших коханих та Бал
10-та	3 лютого 1985	Симона Синьйоре	П'єр Чернія	Відчиніть, поліція!
11-та	22 лютого 1986	Мадлен Рено та Жан-Луї Барро	Мішель Дрюкер[fr]	Троє чоловіків та немовля в люльці
12-та	7 березня 1987	Шон Коннері	Мішель Дрюкер[fr] та П'єр Чернія	Тереза
13-та	12 березня 1988	Мілош Форман	Мішель Дрюкер[fr] та Джейн Біркін	До побачення, діти
14-та	4 березня 1989	Пітер Устинов	П'єр Чернія	Каміла Клодель
15-та	4 березня 1990	Кірк Дуглас	Єва Руджері	Занадто красива для тебе
16-та	9 березня 1991	Софі Лорен	Рішар Боренже	Сірано де Бержерак
17-та	22 лютого 1992	Мішель Морган	Фредерік Міттеран	Усі ранки світу
18-та	8 березня 1993	Марчелло Мастроянні		Дикі ночі
19-та	26 лютого 1994	Жерар Депардьє	Фабріс Лукіні та Клементін Селарьє	Палити/Не палити
20-та	25 лютого 1995	Ален Делон	Жан-Клод Бріалі та П'єр Чернія	Дикі очерети
21-ша	3 лютого 1996	Філіпп Нуаре	Антуан де Кон	Ненависть
22-га	8 лютого 1997	Анні Жирардо		Насмішка
23-тя	28 лютого 1998	Жульєт Бінош		Відомі старі пісні
24-та	6 березня 1999	Ізабель Юппер		Уявне життя ангелів
25-та	19 лютого 2000	Ален Делон	Ален Шаба	Салон краси «Венера»
26-та	24 лютого 2001	Даніель Отей	Едуар Баер	На чужий смак
27-ма	2 березня 2002	Наталі Бай		Амелі
28-ма	22 лютого 2003	—	Жеральдін Пайя[fr]	Піаніст
29-та	21 лютого 2004	Фанні Ардан	Гад Ельмалех	Навали варварів
30-та	26 лютого 2005	Ізабель Аджані		Виверт
31-ша	25 лютого 2006	Кароль Буке	Валері Лемерсьє	І моє серце завмерло
32-га	24 лютого 2007	Клод Брассер		Леді Чаттерлей
33-тя	22 лютого 2008	Жан Рошфор	Антуан де Кон	Кус-кус і барабулька
34-та	27 лютого 2009	Шарлотта Генсбур		Серафіна з Санліса
35-та	27 лютого 2010	Маріон Котіяр	Валері Лемерсьє та Гад Ельмалех	Пророк
36-та	25 лютого 2011	Джоді Фостер	Антуан де Кон	Про людей і богів
37-ма	24 лютого 2012	Гійом Кане		Артист
38-ма	22 лютого 2013	Жамель Деббуз		Кохання
39-та	28 лютого 2014	Франсуа Клюзе	Сесіль де Франс	Я, знову я та мама
40-ва	20 лютого 2015	Дені Бун	Едуар Баер	Тімбукту
41-ша	26 лютого 2016	Клод Лелуш[5]	Флоренс Форесті[6]	Фатіма
42-га	24 лютого 2017	Без президента[7]	Жером Коммандер	Вона
43-тя	2 березня 2018	Ванесса Параді	Маню Пайєт[8]	120 ударів на хвилину
44-та	22 лютого 2019	Крістін Скотт Томас[9]	Кад Мерад[10]	Опіка

Статистика

Фільми які отримали 5 і більше нагород

Нагород	Фільм	Рік	Номінацій
10	Останнє метро	1981	12
10	Сірано де Бержерак	1991	13
9	Пророк	2010	13
8	І моє серце завмерло	2006	10
7	Відомі старі пісні	1998	12
7	До побачення, діти	1988	9
7	Піаніст	2003	10
7	Провидіння	1978	8
7	Серафіна з Санліса	2009	9
7	Тімбукту	2015	8
7	Усі ранки світу	1992	11
6	120 ударів на хвилину	2018	13
6	Артист	2012	10
6	Тереза	1987	10
5	До побачення там, нагорі	2018	13
5	Довгі заручини	2005	12
5	Життя у рожевому кольорі	2008	11
5	Занадто красива для тебе	1990	11
5	Індокитай	1993	12
5	Каміла Клодель	1989	12
5	Кохання	2013	10
5	Королева Марго	1995	12
5	Леді Чаттерлей	2007	9
5	Мікрокосмос	1997	8
5	Палити/Не палити	1993	9
5	Я, знову я та мама	2014	10

Фільми, які отримали 10 і більше номінацій

Фільм	Рік	Номінацій	Нагород
120 ударів на хвилину	2018	13	6
Амелі	2002	13	4
До побачення там, нагорі	2018	13	5
Камілла роздвоюється	2013	13	0
Паліція	2012	13	2
Підземка	1986	13	3
Пророк	2010	13	9
Сірано де Бержерак	1991	13	10
8 жінок	2003	12	0
Вандомська площа	1999	12	0
Ван Гог	1992	12	1
Відомі старі пісні	1998	12	7
Довгі заручини	2005	12	5
Жерміналь	1994	12	2
Індокитай	1993	12	5
Каміла Клодель	1989	12	5
Королева Марго	1995	12	5
Насмішка	1997	12	4
Останнє метро	1981	12	10
Управління державою	2012	12	3
Чао, блазень	1984	12	5
Вона	2017	11	2
Гусар на даху	1996	11	2
Спочатку	2010	11	1
Життя у рожевому кольорі	2008	11	5
Занадто красива для тебе	1990	11	5
Неллі та пан Арно	1996	11	2
Ненависть	1996	11	3
Про людей та богів	2011	11	3
Сімейна таємниця	2008	11	1
Ті, хто мене любить, поїдуть потягом	1999	11	3
Усі ранки світу	1992	11	7
Франц	2017	11	1
Щасливої дороги! (Бон вояж!)	2004	11	3
Маргарита	2016	11	4
Три спогади моєї юності	2016	11	1
Артист	2012	10	6
Бездоганна репутація	1982	10	0
Ворог держави № 1	2009	10	3
Делікатеси	1992	10	4
І моє серце завмерло	2006	10	8
Ів Сен Лоран	2015	10	1
Кохання	2013	10	5
Ласкаво просимо	2010	10	0
Опіка	2019	10	4
Піаніст	2003	10	7
Прощавай, моя королево	2013	10	3
Тереза	1987	10	6
Щасливі невдахи	2019	10	1
Я, знову я та мама	2014	10	5

Режисери, які отримали дві і більше нагород

Режисер	Номінацій	Нагород
Роман Полянський	4	4
Ален Рене	8	2
Бертран Таверньє	7	2
Жак Одіар	6	2
Жан-Жак Ано	4	2
Клод Соте	4	2
Абделатіф Кешиш	3	2

Актори, які отримали 7 і більше номінацій

Актор/Акторка	Номінацій	Перемог
Жерар Депардьє	17	2
Ізабель Юппер	15	2
Катрін Денев	14	2
Данієль Отей	12	2
Катрін Фро	10	2
Фабріс Лукіні	10	1
Міу-Міу	10	1
Наталі Бай	9	4
Жульєт Бінош	9	1
Домінік Блан	9	4
Франсуа Клюзе	9	1
Ізабель Аджані	8	5
Сандрін Кіберлен	8	1
Мішель Серро	8	3
Андре Дюссольє	7	3

«Велика п'ятірка» переможців та номінантів

Переможці

• Останнє метро (1980)

1. Найкращий фільм: Останнє метро
2. Найкращий режисер: Франсуа Трюффо
3. Найкращий актор: Жерар Депардьє
4. Найкраща акторка: Катрін Денев
5. Найкращий сценарист: Сюзанна Шифман та Франсуа Трюффо

• Кохання (2013)

1. Найкращий фільм: Кохання
2. Найкращий режисер: Міхаель Ганеке
3. Найкращий актор: Жан-Луї Трентіньян
4. Найкраща акторка: Еммануель Ріва
5. Найкращий сценарист: Міхаель Ганеке