Бесарабівський ентомологічний заказник

Ентомологічний заказник «Бесара́бівський» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення.

Ентомологічний заказник «Бесарабівський»

49°13′45″ пн. ш. 35°48′24″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	с. Бесарабівка, Берестинський район, Харківська область  Україна
Найближче місто	Кегичівка, Харківська область
Площа	5,6 га
Засновано	1984 р.
Бесарабівський ентомологічний заказник (Харківська область)

Розташований біля села Бесарабівка Берестинського району.

Загальна площа — 5,6 га.

Заказник утворений рішенням № 562 Харківського обласного виконкому від 3 грудня 1984 року^[1].

У 2005 році було підписано охоронне зобов'язання, згідно з якими відповідальною за охорону була визначена Кегичівська районна державна адміністрація^[1]. У жовтні 2012 року стало питання щодо визначення нового охоронця, оскільки в зв'язку із обмеженим бюджетним фінансуванням районна державна адміністрація не може виконувати всі необхідні функції по охороні заказника. Відбулися зустрічі з Бессарабівським сільським головою, в ході яких з'ясовувалося питання щодо можливості взяття охоронного зобов'язання сільською радою, оскільки в місцевих бюджетах існують спеціальні фонди охорони довкілля, за рахунок яких і могли б проводитися охоронні заходи. У 2012 році це питання залишилось невирішеним^[2].

Опис

Заказник розташований на південний захід від села Бессарабівка, на правому березі річки Багата на схилах балки, де зберігся фрагмент степового ентомологічного комплексу, трофічно і топічно пов'язаного з цілинними рослинними асоціаціями.

Тип рельєфу — рельєф складний, крутизна схилів — до 12°, експозиція ділянки південно-східна^[3].

Ґрунти — чорноземи звичайні змиті^[3].

Категорія земель — землі сільськогосподарського призначення — пасовища^[3].

Заказник «Бесарабівський» є одним із найцінніших у созологічному відношенні малих об'єктів природно-заповідного фонду Харківської області^[4].

Рослинність заказника представлена фрагментами справжніх степів із злаково-різнотравними угрупованнями, в яких домінують пирій повзучий, тонконіг вузьколистий (мятлик вузьколистий) (Poa angustifolia), типчак^[3].

Рідкісні рослинні угруповання, що занесені до Зеленої книги України та Зеленого списку Харківської області, — формації ковили Лессінга, ковили волосистої, ковили найкрасивішої та грудниці волохатої^[5].

В заказнику трапляється астрагал шерстистоквітковий, занесений до Європейського Червоного списку, а також представлені види рослин, що занесені до Червоного списку Харківської області: астрагал пухнастоцвітий, барвінок трав'янистий, кермечник татарський, півники карликові, шавлія поникла^[5]

В заказнику зберігаються цінні лікарські рослини: деревій майже звичайний (Achillea submillefolium), цикорій звичайний, подорожник ланцетолистий, подорожник великий, подорожник степовий (Plantago stepposa), полин австрійський (Artemisia austriaca)^[3].

Основний об'єкт збереження — корисні комахи-запилювачі кормових та інших сільськогосподарських рослин: бджоли (евцери, галікти, андрени, меліти), джмелі, метелики^[3]. Заказник — місце поселення близько 20 видів корисних комах-запилювачів^[5].

До ентомофауни заказника належать рідкісні види комах, що занесені до Червоної книги України: джміль глинистий, джміль моховий, махаон, совка сокиркова^[6][7].

У заказнику мешкає рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus), який був у Червоній книзі України, але вилучений з неї у 2009 році, бо популяція виду відновилась до безпечного рівня^[6][8].

Дослідження

Дослідження можливостей оптимізації мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду Харківської області дозволили зробити рекомендації доцільності розширення ентомологічного заказника «Бесарабівський». Заказник межує з природними територіями, де гарно збереглися рослинні угруповання. Ці нові території можуть мати наукове значення для подальшого заповідання і розширення існуючої площі заказника «Бесарабівський»^[9].

Заповідний режим

Заказник створений з метою збереження місця поселення корисної ентомофауни та збільшення виробництва насіння еспарцета, люцерни та інших багаторічних трав^[3].

Завданнями заказника є^[10]:

• збереження та відновлення чисельності комах-запилювачів;
• підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля;
• проведення науково-дослідної та навчально-виховної роботи.

На території забороняється^[1][10]:

• проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
• самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму;
• будь-яке порушення ґрунтового покриву, видобування корисних копалин, будівництво, геологорозвідування, розорювання земель, забруднення території;
• меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть привести до зміни гідрологічного режиму території заказника;
• знищення та зміна видового складу рослинності;
• заготівля лікарських рослин та технічної сировини;
• збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
• використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
• зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
• знищення та відлов всіх видів тварин, розорення гнізд, нір;
• організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
• відвідування території заказника в період розмноження тварин і вигодівлі молоді (з травня до липня);
• прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок;
• надання земельних ділянок під забудову;
• інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.

Дозволяється на території заказника^[10]:

• систематичні спостереження за станом природного комплексу;
• проведення комплексних досліджень;
• проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Всі види природокористування на території заказника здійснюються за дозволами Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області^[10].

Література

• Клімов О. В. Природно-заповідний фонд Харківської області / О. В. Клімов, О. Г. Вовк, О. В. Філатова та ін. — Х. : Райдер, 2005. — 304 с.