Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Беспалова Раїса Макарівна

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Беспалова Раїса Макарівна
Remove ads

Раїса Макарівна Беспалова, у шлюбі Єремєєва (нар. 21 січня 1925, Курилово пом. 8 грудня 1993, Саранськ) — радянська оперна співачка (мецо-сопрано), педагогиня, народна артистка РРФСР.

Коротка інформація Беспалова Раїса Макарівна, рос. Раиса Макаровна Беспалова ...
Remove ads

Життєпис

Раїса Беспалова народилася 21 січня 1925 року в селі Курилово Саранського повіту (нині — в Ромодановський район, Мордовія) в селянській родині. Ерзянка за національністю. Брала участь у роботі драматичного гуртка.

У 1944—1949 роках навчалася в Мордовській національній оперній студії при Саратовській консерваторії імені Л. Собінова, потім до 1952 року — у Саратовській консерваторії.

З серпня 1952 року була солісткою Мордовського ансамблю пісні і танцю «Умаріна». З 1959 року була солісткою Державного музично-драматичного театру Мордовської АРСР (з 1969 року — Театр музичної комедії, зараз Музичний театр імені В. М. Яушева). Однак у 1973 році була змушена піти з театру.

У 1973—1989 роках працювала педагогинею в Саранському музичному училищі імені Л. П. Кирюкова.

Обиралася депутаткою Саранської міськради (1957 рік) і Ради Національностей Верховної Ради СРСР (1962 рік).

Померла 8 грудня 1993 року в Саранську.

Remove ads

Родина

  • Батько — Макар Хомич Беспалов, ерзянин, грав на балалайці, любив співати.
  • Мати — Крестинія Силантіївна Хлопотова.
  • Чоловік — співак (тенор) Дмитро Іванович Єремєєв (1927—2006), заслужений артист Російської РФСР[1], народний артист Мордовської АРСР.

Нагороди та премії

  • Орден «Знак Пошани» (1960).
  • Народна артистка Мордовської АРСР (1964).
  • Заслужена артистка РРФСР (7.02.1966)[2].
  • Народна артистка РРФСР (12.06.1970).
  • медалі.

Арії в операх

  • «Пікова дама» П. Чайковського Поліна
  • «Кармен» Ж. Бізе Кармен
  • «Чіо-Чіо-сан» Дж. Пуччіні Сузукі
  • «Літова» Л. П. Кирюкова Літова і Варда
  • «Сільва» В. Кальмана Сільва
  • «Маріца» В. Кальмана Маріца
  • «Для Лакми» Л. Деліба Маліка
  • «Євгеній Онєгін» П. Чайковського Ольга
  • «Весела вдова» Ф. Легара Ганна
  • «Нормальня» Л. Кирюкова Важяй
  • «Циганський барон» В. Штрауса Чипра
  • «Севастопольський вальс» К. Листова Ніна
  • «Вільний вітер» В. Дунаєвського Клементина
  • «Русалка» А. Даргомижського Княгиня
  • «В бурю» Т. Хреннікова Аксінья
  • «Наречена грому» К. Акімова і Ф. Атяніна Цариця Хмара
Remove ads

Література

  • Беспалова Р. М. Творчество жизни // Театральная жизнь. — 1966. — № 7. — С. 5.

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads