Пензенська губернія

Пензенська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії і РРФСР, що існувала в 1796—1797 і 1801—1928 рр. Губернське місто — Пенза.

Пензенська губернія
Герб
Центр	Пенза
Утворено	12 грудня 1796
Площа	34 129,1 верст2
Населення	1 470 474[1] (1897) осіб ({{{Дата перепису}}})
Попередники	Пензенське намісництво
Наступники	Пензенський округ

Історія

15 вересня 1780 року в результаті реформи Катерини II було утворено Пензенське намісництво, в яке увійшли території колишньої Пензенської провінції Казанської губернії, а також частини Шацької і Тамбовської провінцій Воронезької губернії.

12 грудня 1796 року Пензенське намісництво було перетворено на Пензенську губернію, до неї увійшла також частина ліквідованої Саратовської губернії.

5 березня 1797 року Пензенську губернію скасували, а її повіти розподілили між Саратовською, Тамбовською, Нижньогородською і Симбірською губерніями.

9 вересня 1801 року Пензенська губернія відновлена у складі 10 повітів.

14 травня 1928 року Постановою ВЦВК і Раднаркому РРФСР Пензенська губернія була ліквідована, її територія увійшла до складу Середньо-Волзької області^[ru][2].

Адміністративно-територіальний поділ

В 1780 році при утворенні Пензенського намісництва, воно було розділене на 13 повітів: Верхньоломовський, Городищенський, Інсарський, Керенський, Краснослободський, Мокшанський, Наровчатський, Нижньоломовський, Пензенський, Саранський, Троїцький, Чембарський, Шишкеєвський.

31 грудня 1796 року Пензенська губернія була розділена на 10 повітів (включаючи частину скасованої Саратовської губернії).

5 березня 1797 року Пензенська губернія перейменована на Саратовську.

11 жовтня 1797 року колишню Пензенську губернію розділено між сусідніми губерніями.

1797 — 1801 рр. Пензенська губернія була скасована.

9 вересня 1801 року Пензенська губернія відновлена в межах до 11 жовтня 1797 року.

Після відновлення Пензенської губернії в 1801 році до її складу увійшло 10 повітів і цей поділ зберігався до 1918 року:

№	Повіт	Повітове місто	Площа, верст²	Населення (1897), чол.
1	Городищенський	Городище (3 965 чол.)	6 046,7	602 172
2	Інсарський	Інсар (4 244 чол.)	3 983,2	178 233
3	Керенський	Керенськ (4 004 чол.)	2 376,5	106 091
4	Краснослободський	Краснослободськ (7 381 чол.)	3 640,4	174 396
5	Мокшанський	Мокшан (10 044 чол.)	752,9 2	109 052
6	Наровчатський	Наровчат (4 710 чол.)	2 295,0	118 212
7	Нижньоломовський	Нижній Ломов (9 996 чол.)	3 174,9	153 395
8	Пензенський	Пенза (59 981 чол.)	2 934,5	161 983
9	Саранський	Саранськ (14 584 чол.)	2 947,7	130 143
10	Чембарський	Чембар (5 345 осіб)	3 977,3	153 380

В 1918 році утворено Рузаєвський повіт, 1923 від Тамбовської губернії приєднано Спаський і більша частина Темниковського повітів.

У березні 1925 року скасовано Інсарський, Керенський, Мокшанський, Наровчатський, Саранський і Темниковський повіти. У травні Рузаєвський повіт перейменовано на Саранський, у вересні відновлений Рузаєвський повіт, а Спаський повіт перейменовано на Бєднодем'яновський.

Таким чином у 1926 до складу губернії входило 8 повітів:

№	Повіт	Центр	Площа, км²	Населення[3] (1926), чол.
1	Бєднодем'яновський	м. Бєднодем'яновськ	8 546	417 161
2	Городищенський	м. Городище	5 321	174 628
3	Краснослободський	м. Краснослободськ	6 430	295 055
4	Нижньоломовський	м. Нижній Ломов	4 155	197 094
5	Пензенський	м. Пенза	7 534	407 337
6	Рузаєвський	м. Рузаєвка	4 850	227 634
7	Саранський	м. Саранськ	4 544	251 287
8	Чембарський	м. Чембар	4 886	238 584

14 травня 1928 року Пензенська губернія і всі її повіти були скасовані, а їх територія увійшла до складу Средньоволзької області.

Див. також

• Пензенська область
• Республіка Мордовія