Бея Кльойтерс-Альберс

Бея Кльойтерс-Альберс (також Бея Кляйтерс-Альберс, нід. Beja Kluiters-Albers (нід. вимова: [ˈbeja ˈklœy̯tərs ˈɑlbərs]), повне ім'я нід. Elisabeth Johanna Francisca Maria Kluiters-Albers; 26 липня 1951) — нідерландська гуманітарна діячка, засновник і керівник фонду «Супутник», який відправляє гуманітарну допомогу в Україну.

Бея Кльойтерс-Альберс
нід. Beja Kluiters-Albers
Ім'я при народженні	нід. Elisabeth Johanna Francisca Maria Albers[1]
Прізвисько	Beja
Народилася	26 липня 1951(1951-07-26) (74 роки)  Гаага, Нідерланди
Країна	Нідерланди
Місце проживання	Влардінген
Галузь	Гуманітарна допомога і міжнародна співпраця
Посада	голова
Нагороди	Член ордена Оранських-Нассау Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України) Медаль «За жертовність і любов до України» Орден святого Пантелеймона Білий хрест "HONOR ET GLORIA" Відзнака «За благодійність» Знак народної пошани "За міжнародне співробітництво"
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народилася в 1951 році і виросла в Гаазі, зараз Бея Кльойтерс-Альберс мешкає у Влардінгені.

Діяльність

З моменту заснування у 1993 році пані Бея Кльойтерс-Альберс очолює фонд «Супутник», демонструючи тверду прихильність до допомоги вразливим верствам населення в Україні.

Натхненна історіями своєї української свекрухи, яка приїхала до Нідерландів після того, як була остарбайтером під час Другої світової війни, пані Кльойтерс-Альберс присвятила себе місії співчуття та стійкості, позитивно впливаючи на життя багатьох людей в Україні, які цього потребують.^[2][3]

Вона була спостерігачем від ОБСЄ на повторному ІІ турі президентських виборів в Україні 2004 році.^[4]

У 2016 році Кльойтерс зайняла активну проукраїнську позицію під час консультативного референдуму щодо Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною.^[5]

Наразі Бея обіймає посаду координатора з гуманітарних питань нідерландської фундації «Open Door Ukraine» (ODU). Після неспровокованого вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року ODU примножив свою гуманітарну діяльність та діяльність з ранньої реконструкції, щоб прийти на допомогу постраждалому українському народу та усунути шкоду, завдану війною.^[6]

Нагороди та відзнаки

Ірина Рибінкіна, Бея Кльойтерс та Олександр Науменко на церемонії вручення ордену Святого Пантелеймона у 2024 році.

• Член ордену Оранських-Нассау (29 квітня 2003) — як член правління Фонду «Платформа співробітництва Нідерланди-Україна»^[7]
• Відзнака міста Влардінген «Значок міста» (26 лютого 2005) за особливу прихильність до асоціативного життя міста, з нагоди Дня України у Влардінгені^[8]
• Орден княгині Ольги III ступеня (6 червня 2006) — за вагомий особистий внесок у розвиток українсько-нідерландських відносин, активну гуманітарну і благодійницьку діяльність^[9][10]
• Медаль «За жертовність і любов до України» (2016)^[11]
• Відзнака «За благодійність» від БОБФ "Місія добра України" (14 серпня 2017)^[12]
• Нагрудний знак «Знак пошани» (19 серпня 2019) — за вагомий особистий вклад в організацію та надання допомоги особовому складу військових частин і підрозділів Збройних Сил України, підтримання бойового духу захисників державного суверенітету та територіальної цілісності України та з нагоди Дня незалежності України^[13][14]
• Орден святого Пантелеймона (27 липня 2024) — за вагомий внесок в боротьбі українського народу за свободу та незалежність^[15]
• Білий хрест "HONOR ET GLORIA" від Національної гвардії України (23 серпня 2024)^[16]
• Відзнака "Волонтер України" від керівника сектора № 5 оборони м. Києва (24 серпня 2024)^[17]
• Знак народної пошани "За міжнародне співробітництво" від командира 5 сектору оборони міста Києва (29 липня 2025)^[18]