Блавацький Іван Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Блавацький.

Іва́н Васи́льович Блава́цький (8 березня 1887, с. Малі Підліски, Австро-Угорщина — 19 квітня 1963, м. Балтимор, США^[1][2][3]) — український греко-католицький священник, громадський діяч.

Іван Блавацький
Іван Васильович Блавацький
Народився	8 березня 1887(1887-03-08)  Малі Підліски, Львівська міська громада, Львівський район, Львівська область, Україна
Помер	19 квітня 1963(1963-04-19) (76 років)  Балтимор, Мериленд, США
Поховання	Український цвинтар святої Марії (Фокс Чейз)
Громадянство	Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  УРСР →  США
Національність	українець
Діяльність	священник, громадський діяч
Alma mater	Львівська духовна семінарія Святого Духа і ЛНУ ім. І. Франка
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Меморіальна дошка о. Іванові Блавацькому на фасаді церкви Пресвятої Трійці в Товстенькому, де він служив протягом 1919—1921 років.

Іван Блавацький народився 8 березня 1887 року в селі Малих Підлісках, нині Львівської громади Львівського району Львівської области України.

Закінчив Львівську духовну семінарію та університет. Висвячений єпископом Григорієм Хомишином^[1] 24 березня 1918 року, у Каплиці духовної семінарії в Станиславові. Служив у селах: Товстенькому Гусятинського деканату (1919—1921), Бобулинцях Чортківського деканату (1922—1923), Милуванню (1923—1931)^[4] та Рошневі (1928—1929)^[5] Єзупільського деканату, Хриплині (1931^[6]—[1938]^[1], адміністратор) та Опришівцях (1938—1944) Станиславівського деканату^[2][3].

У 1920 році разом з однодумцями ініціював насип першої в Галичині^[7] символічної могили в Товстенькому Чортківського району у пам'ять про полеглих у Першій світовій війні^[8][9][10].

У Станиславові був референтом Єпископської консисторії, катехитом гімназій Торгівельної і Рідної школи^[11], другим містодеканом Станиславівського деканату (1938)^[2][3].

У 1939—1941 роках зазнав гонінь від комуністів. З приходом німецької окупації разом з парафіянами відправив панахиду за в'язнями, яких енкаведисти розстріляли в Станиславівській тюрмі. У липні 1941 року, на честь полеглих ініціював насип могили Борців за волю України в Опришівцях^[2][3].

У 1944 році разом з сім'єю виїхав до Західної Європи, де був парохом в містах Флінтсбах (1946—1948)^[1], Розенгайм (1948—1949)^[1]. Від 1950 — у США. Служив на різних українських парафіях, зокрема в містах Гемтремку (1950—1951^[1]), Філадельфії ([1952], 1959—1960^[1]), Кліфтон-Гайтсі (1960—1962^[1])^[2][3].

Помер 19 квітня 1963 року в місті Балтиморі (США). Похований на Українському католицькому цвинтарі святої Марії в передмісті Факс Чейс м. Філадельфії^[1][2][3].

Родина

Був одружений, дружина Олена. Виховав двох доньок — Лідію й Дарію^[2][3].

Пам'ять

У 2021 році за ініціативи краєзнавця Юхима Макотерського в Товстенькому на фасаді церкви Пресвятої Трійці встановлено пам'ятну дошку о. Іванові Блавацькому^[12].

На честь о. Івана Блавацького названо вулицю в Опришівцях^[13][3].