Хриплин

Хри́плин — село в Україні, в Івано-Франківському районі Івано-Франківській області. Входить до складу Івано-Франківської міської громади. Розташоване біля шосейної дороги, що з'єднує села Микитинці і Черніїв.^[1]

село Хриплин
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Тер. громада	Івано-Франківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA26040190170014077
Основні дані
Засноване	1436
Населення	1887
Площа	9,584 км²
Густота населення	196,89 осіб/км²
Поштовий індекс	76495
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°52′54″ пн. ш. 24°44′08″ сх. д.H G O
Водойми	р. Бистриця Надвірнянська
Найближча залізнична станція	Хриплин
Місцева влада
Адреса ради	76495, Івано-Франківська міськрада, с. Хриплин
Карта
Хриплин
Хриплин
Мапа
Хриплин у Вікісховищі

Історія

Взято з книги «Історія села ХРИПЛИН»: Село Хриплин розмістилось за 4 кілометри на південний схід від обласного центру та на захід від Тисмениці, поруч Бистриці Надвірнянської і її притоки Млинівки (неподалік злиття цих рік). Поселення відоме з XV століття. Перша знана на сьогодні письмова згадка про село Creplin припадає на 1436 рік^[2] (краєзнавець П. Сіреджук наводить у своїй праці «Як і коли заселялось Прикарпаття» іншу дату — 1438 рік). Проте село виникло значно швидше. Науковцями давно доведено, що населений пункт може існувати сотню-другу років, перш ніж потрапляє в офіційні документи чи якісь інші письмові реєстри.

Хриплин виник, ймовірно, після Батиєвого нашестя, десь наприкінці XIII чи на початку XIV століть…

У XV ст. разом з Чернієвом і Богородчанами стало власністю Яна Бучацького (Яна з Бучача). 1578, 1618, 1621 р. було зруйноване татарами. У 1783 році власник сіл Хриплин, Хом'яків і Черніїв шляхтич Міхал Жевуський продав їх за 31768 злотих Францішку Жевуському.^[1]

Назва

У різний час назва села зустрічається в таких модифікаціях: Хреплін, Храплін і Хриплін. З другої половини XIX століття найменування села унормовується за сучасним варіантом — Хриплин.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1877	99.47%
російська	7	0.37%
білоруська	2	0.11%
інші/не вказали	1	0.05%
Усього	1887	100%

Релігійні громади

• церква святої великомучениці Параскеви (1860; УГКЦ; дерев'яна),
• церква Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ).

Залізничний вузол

Після будівництва галицького відтинку Трансверсальної залізниці в селі появилась вузлова залізнична станція. 4 гілки розходились до Станіслава, Чернівців (через Коломию), Вороненки (через Делятин), Гусятина (через Нижнів, Монастириська, Бучач, Чортків).^[4]

Відомі люди

Народились

• Степан Бурдин-«Знайда», «Шрам» (*5 січня 1911 — †21 липня 1947) — сотенний сотні «Лебеді» куреня «Дзвони» Станіславського 22 ТВ «Чорний Ліс», військовий референт Станіславівського окружного проводу ОУН, хорунжий УПА, Лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги^[5].
• Гах Дмитро «Скуба» (*10.10.1919 — †27.09.1945, біля с. Воскресинці Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) — командир чоти вишкільного куреня УНС «Чорні чорти» (1943), сотні «Сурма» (1944), куреня «Гайдамаки» ТВ-21 «Гуцульщина» (10.1944-09.1945); хорунжий (15.04.1945), поручник (31.08.1945), сотник (27.09.1945), майор (15.02.1946) УПА; відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 1 класу (25.04.1945)^[6].
• Гринь Петришин — посол (депутат) австрійського парламенту у Відні.

Проживали

• Гретчук Ярослав Петрович — заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів України, спеціальний кореспондент парламентського телеканалу «Рада» Верховної Ради України, віце-президент Асоціації спортивних журналістів. Похований в селі.

Галерея

• 
  Сільрада
• 
  Церква Святої Параскеви
• 
  Храм Різдва Пресвятої Богородиці
• 
  Пам'ятник
• 
  Дачний масив "Хриплин"
• 
  Залізничний міст