Благовіщенське

Благові́щенське (до 1921 — Гру́шківський ви́сілок, у 1921—1924 роках — Благові́щенське, у 1924—2016 роках — Улья́новка^[4]) — місто в Україні, центр Благовіщенської громади Голованівського району Кіровоградської області. Відстань до обласного центру становить близько 200 км (автошляхом E584).

Благовіщенське
Герб Благовіщенського Прапор Благовіщенського
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Кіровоградська область
Район	Голованівський район
Тер. громада	Благовіщенська громада
Засноване	1870
Перша згадка	1870[1]
Колишня назва	Грушківський висілок; Ульяновка
Статус міста	від 19.07.1974 року
Населення	▼ 5 073 (01.01.2025)[2]
- повне	▼ 5 073 (01.01.2025)[3]
Площа	7,05 км²
Поштові індекси	26400—409
Телефонний код	+380-5259
Координати	48°19′48″ пн. ш. 30°13′56″ сх. д.
Висота над рівнем моря	120 м
Водойма	р. Синиця (ліва притока Південного Бугу)
Назва мешканців	благовіща́нин благовіща́нка благовіща́ни
Відстань
Найближча залізнична станція	Грушка
До обл./респ. центру
- автошляхами	201 км
До Києва
- автошляхами	261 км
Міська влада
Адреса	26400, Кіровоградська обл., Благовіщенська громада, м. Благовіщенське, Промислова, 25
Благовіщенське у Вікісховищі  Мапа Благовіщенське Благовіщенське

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Благовіщенське (значення).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ульяновка.

Географія

Благовіщенське розташоване на річці Синиця — ліва притока Південного Бугу на Придніпровській височині. Поряд з містом проходить автомобільна траса Київ—Одеса (E95).

Фізична відстань до Києва — ~209,4 км.^[5]

Сусідні населені пункти:^[5]

	Мечиславка	Великі Трояни Йосипівка	Грушка
		Пн
		Зх    Благовіщенське    Сх
		Пд
		Шамраєве	Новоселиця

Історія

Рідна мова населення Благовіщенського за даними перепису 2001 року

Поселення на місці сучасного Благовіщенського виникло на початку XIX століття. Його історія тісно пов'язана з Грушківським цукровим заводом. Земля, на котрій був споруджений завод, належала графині Марії Строгановій (уродженій Потоцькій). Вона розпочала будівництво цукрового заводу восени 1870 року. Оскільки завод зводився неподалік с. Грушка, його назвали Грушківським. Одночасно з заводом зводились водяний млин, винокурня, кілька допоміжних будівель, а також 20 хат і дві казарми для робітників. Поселення називали Грушківський висілок.

1921 р. під житлові будинки було виділено нові землі — на правобережжі річки Синиці. Робітниче селище було названо Благовіщенське.

1924 р. селище отримало назву Ульяновка, на честь радянського діяча В. І. Ульянова — Леніна, хоча сам Ленін (як і Кіров) ані в Ульяновці, ані на Кіровоградщині ніколи не був.

25.10.1938 село Ульяновка віднесено до категорії смт.^[6]

01.02.1945 хутори Благовіщенський та Тарасівка^[7] (та 24.03.1966^[8][9] – 1991/92^[10][11] Шамраєве) включені в смугу смт Ульяновка^[12][13].

Місто внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»^[14]. 17 березня 2016 року проєкт відповідної постанови № 485 було внесено до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради, однак не розглянуто^[15], і було остаточно ухвалено Верховною Радою 19 травня 2016 року^[4].

Економіка

• Грушківський цукровий завод (нині знаходиться в занедбаному стані).

Населення

Динаміка населення

Згідно з переписом населення 2001 року у місті проживало 7526 осіб.^[16]

Динаміка населення^[16]

1923	1926	1939	1959	1970	1979	1989	1992	2001	2006	2011	2012
695	916	4 тис.	9 254	10 630	11 443	10 648	8,4 тис.	7 526	6 901	6 236	6 199

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року^[17]:

Національність	Відсоток
українці	96,00%
росіяни	2,74%
роми	0,28%
вірмени	0,20%
білоруси	0,14%
молдовани	0,14%
інші/не вказали	0,50%

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[18]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	7 162	96,73%
Російська	184	2,49%
Ромська	21	0,28%
Вірменська	8	0,11%
Румунська	5	0,07%
Білоруська	5	0,07%
Болгарська	1	0,01%
Інші/Не вказали	18	0,24%
Разом	7 404	100%

Відомі люди

• З 1950 року працювала завучем в школі № 1 Гринчик Марія Пилипівна, український педагог
• У 1969 році закінчив з золотою медаллю Ульяновську середню школу № 2 Валерій Сергійович Рибалкін, доктор філологічних наук.
• У 1975 році закінчив Грушківську середню школу Благовіщенського району Кіровоградської області Василь Червоній (1958—2009), політик.

Народилися

• Бойко Юрій Миколайович (1971—2014) — загинув у боях на російсько-українському кордоні.
• Кожухар Катерина Сергіївна — редактор і ведуча радіожурналу «Renastere Відродження» громадської компанії «Теле-Радіо-Молдова», кандидат педагогічних наук.
• Кондратюк Сергій Якович — український ліхенолог та міколог.
• Лучинський Іван Володимирович (1975—2014) — сержант Збройних сил України, загинув у боях на російсько-українському кордоні.
• Музика Артур Сергійович (1978—2015) — полковник (посмертно) Збройних сил України, загинув у боях на російсько-українському кордоні.
• Сніцар Павло Леонідович (1976—2014) — загинув у боях на російсько-українському кордоні.
• Феодосій (Марченко) — єпископ УПЦ (МП).