Молдовани в Україні

Молдовани в Україні — молдовська етнічна меншина в Україні, згідно з даними перепису населення 2001 налічує 258 619 осіб ^[1].

Молдовани компактно проживають в районах українсько-молдовського етнічного прикордоння на Буковині і в Бессарабії, як в північній її частині (Хотинщина), так і в південній (Буджак), і в етнічних анклавах на схід від Дністра, в Південній і, меншою мірою, Правобережній Україні ^[2]. Молдовани складають найбільшу етнічну групу Ренійського району Одеської області і Новоселицького району Чернівецької області.

Історія

Розселення молдован в УРСР за переписом 1926

Початок поселення молдован на українських землях, зокрема на Лівобережній Наддністрянщині та північній Буковину, викликаний репресіями турецьких завойовників і посиленням експлуатації з боку власних господарів, припадав на 16 ст. У 17-18 ст. молдовські поселення почали виникати на Правобережжі, у межиріччі Дністра і Південного Бугу.

Після указу 1751 р. про прийняття до російського підданства сербів на військову службу у на південних кордонах Російської імперії, почалося переселення православних вихідців з Османської імперії, зокрема молдован з турецької Молдови, на малозаселене степове Причорномор'ю, майбутню територію Херсонської та Катеринославської губерній. У 1754 р. на території так званої Нової Сербії (північ майбутньої Херсонщини) поселилося 2997 молдован, які становили 78% від загальної кількості переселенців. За переписом населення 1764 р. на території майбутньої Херсонської губернії налічувалося 5,4 тис. молдован чоловічої статі (14,3% населення), вони були другою за чисельністю етнічною групою після українців (67,9%). На території майбутньої Катеринославської губернії у 1763 р. налічувалося 825 молдован (2,74%).

З 1763 р. по 1784 р. молдовське населення Причорномор'я збільшилося на 192%, з 6227 до 18196 осіб чоловічої статі. Молдовани проживали у великих поселеннях створеного у 1769 р. Молдавського полку, які залишалися переважно молдовськими і у другій половині 19 ст.

• 1-а рота — Павлівський шанець (згодом — посад Павлівськ, Ново-Павлівськ; сучасна Новоукраїнка)
• 2-а рота — Виська (Велика Виска)
• 3-а рота — Піщаний Брід (Добровеличківський район)
• 4-а рота — Чорний Ташлик
• 5-а рота — Тернівка (Новоархангельський район)
• 6-а рота — Інгульський шанець (Лемківська, містечко Інгульськ; сучасне)
• 7-а рота — Добрянка (Вільшанський район)
• 8-а рота — Синюхин Брід
• 9-а рота — Липняжка (Красна Слобідка)
• 10-а рота — Плетений Ташлик
• 11-а рота — Лиса Гора
• 12-а рота — Сухий Ташлик (також — Глодоси)
• 13-а рота — Тишківка (Добровеличківський район)
• 14-а рота — Грузьке (Кіровоградський район)
• 15-а рота — Вільшанка, або Маслов
• 16-а рота — Катерининський шанець, або Мігійськ (сучасний Ольвіополь)

На сході, на землях майбутніх Бахмутського і Слов'яносербського повітів (т.зв. Слов'яносербія) молдовське населення зросло з 825 до 6032 осіб чоловічої статі, а їх питома вага у населенні - з 2,7% до 5,4%. Вони мешкали у 16 населених пунктах (шанцях) Слов'яносербії, але становили більшість лише у 9:^[3]

• 2-а рота — Вергунське (Вергунка, зараз - частина Луганська),
• 3-а рота — Верхнє Біленьке (Верхнє, зараз у складі Лисичанська),
• 5-а рота — Асесорське (Привільне) (зараз у складі Лисичанської міськради)
• 6-а рота — Кримська Яма (Кримське),
• 8-а рота — Підгірне (згодом тут побудували місто, яке в 1784-1817 рр. носило назву Донецьк, а потім було перейменоване в Слов'яносербськ),
• 9-а рота — Жовтий Яр (Жовте),
• 10-а рота — Кам'яний Брід (зараз у складі Луганська)
• 12-а рота — Хороший Яр (Хороше),
• 14-а рота — Троїцьке.

Чисельність

• 1926 — 257 794
• 1939 — 230 698
• 1959 — 241 650
• 1970 — 265 902
• 1979 — 293 576
• 1989 — 324 525
• 2001 — 258 619

Станом на 2001 р., в Україні проживає 258.6 тис. молдован. Концентруються вони здебільшого в районах традиційного розселення: Чернівецькій області — 9 % населення регіону, Одеській області — 5,5 %, Миколаївській області — 1,3 %. Понад 70 % загальної чисельності молдован України проживало на території Одеської та Чернівецької областей, значно менше — в Донецькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Луганській областях та в АР Крим. Понад 6 % молдован проживало в Херсонській, Харківській, Запорізькій та Вінницькій областях та в м. Києві. Особливістю сучасного розселення молдован в Україні є те, що в переважній більшості представники названої національної меншини проживають у сільській місцевості, найбільше в Одеській та Чернівецькій, значна кількість — у селах Кіровоградської, Харківської, Миколаївської, Полтавської, Херсонської, Черкаської областей. Тільки в таких індустріальних областях, як Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Запорізька та АР Крим, більшість молдован проживає в міських поселеннях.

Розселення

Розселення молдован в Одеській області за переписом 2001 р.

Етнічна мапа півдня Одеської області

Предмети традиційної молдовської культури в одеському музеї Степової України

Розселення молдован за регіонами за даними переписів населення:

	1989	2001	динаміка
АР Крим і Севастополь	6 609	4 562	-31,0%
Вінницька область	3 377	2 944	-12,8%
Волинська область	369	303	-17,9%
Дніпропетровська область	6 636	4 398	-33,7%
Донецька область	13 332	7 171	-46,2%
Житомирська область	1 434	1 425	-0,6%
Закарпатська область	963	516	-46,4%
Запорізька область	3 428	2 476	-27,8%
Івано-Франківська область	780	557	-28,6%
Київська область	1 799	1 515	-15,8%
Кіровоградська область	10 694	8 274	-22,6%
Луганська область	5 785	3 252	-43,8%
Львівська область	2 471	781	-68,4%
Миколаївська область	16 673	13 171	-21,0%
Одеська область	144 534	123 751	-14,4%
Полтавська область	2 737	2 562	-6,4%
Рівненська область	424	364	-14,2%
Сумська область	752	778	3,5%
Тернопільська область	373	356	-4,6%
Харківська область	3 746	2 462	-34,3%
Херсонська область	5 618	4 179	-25,6%
Хмельницька область	1 667	1 353	-18,8%
Черкаська область	1 813	1 617	-10,8%
Чернівецька область	84 519	67 225	-20,5%
Чернігівська область	806	700	-13,2%
Київ (міськрада)	3 186	1 927	-39,5%
Україна	324 525	258 619	-20,3%

Динаміка чисельності молдован у деяких регіонах за переписами, тис.^[4]:

	1959		1970		1979		1989		2001
Одеська область	125,0	6,2%	136,0	5,7%	143,1	5,7%	144,5	5,5%	123,7	5,0%
Чернівецька область	71,6	9,2%	78,4	9,3%	85,0	9,5%	84,5	9,0%	67,2	7,3%
Миколаївська область	…	…	5,3	0,5%	8,9	0,7%	16,7	1,2%	13,1	1,0%
Кіровоградська область	7,2	0,6%	6,6	0,5%	7,1	0,6%	10,7	0,9%	8,2	0,7%

Урбанізація

Місце проживання молдовського населення за переписом 2001 р.

Населення	Кількість
міського	73 593	28,5%
сільського	185 026	71,5%
всього	258 619	100.0%

Вікова структура

Вікова структура молдован України за переписом 2001 року

Вік	Чисельність,тис.
0-14	41 059	15,9%
15-64	184 055	71,2%
>65	33 505	12,9%

Мова

Частка населення, що назвало рідною мовою румунську та молдовську (2001 р.)

Докладніше: Молдовська мова в Україні

Рідна мова молдован України за переписами:^[5][6][7][8]

	1970	1979	1989	2001
молдовська	83,3%	79,9%	78,0%	70,0%
російська	11,3%	14,1%	15,5%	17,6%
українська	5,2%	5,7%	6,1%	10,7%
інша	0,2%	0,3%	0,4%	1,7%

За переписом 2001 року, серед молдован України вказали на вільне володіння мовами:^[9]

• молдовською - 78,9%
• російською - 71,1%
• українською - 50,7%

Відомі українські молдовани

• Петро Болбочан
• Софія Ротару
• Василь Цушко
• Іво Бобул
• Лілія Сандулесу
• Аліна Гросу
• Генадій Орбу
• Георгій Бущан
• Микола Стражеско

Джерела та література

• П. Д. Овчаренко. Молдовани в Україні [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 33. — ISBN 978-966-00-1061-1.

Література

• Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії // Відп. ред. Ю. І. Римаренко, І. Ф. Курас. — Київ, 1993. — 800 с.
• Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Ткач Д. В. Географія населення України. — Тернопіль, 2007.