Бобров Володимир Олексійович

Володи́́мир Олексі́йович Бобро́в (*8 січня 1943, Запоріжжя — 28 вересня 2014, Київ) — радянський, український кардіолог, Міністр охорони здоров'я України (1994–1995). Член ЦК КПУ в червні 1990 — серпні 1991 р.

Володимир Олексійович Бобров
Народився	8 січня 1943(1943-01-08) Запоріжжя
Помер	28 вересня 2014(2014-09-28) (71 рік) Київ
Країна	Україна
Діяльність	винахідник
Alma mater	Дніпропетровський медичний інститут
Галузь	кардіологія
Заклад	ЗДМФУ Національний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска Міністерство охорони здоров'я України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Відомі учні	Долженко Марина Миколаївна
Нагороди	премія ім. Стражеска

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бобров.

Доктор медичних наук (з 1980 року), професор (з 1982 року), член-кореспондент НАН України (з 1991 року), член-кореспондент АМНУ (з 1993 року),

Біографія

Народився 8 січня 1943 у м. Запоріжжя. 1966 року закінчив Дніпропетровський медичний інститут. Член КПРС з 1966 року.

У 1966–1976 роках — асистент, доцент кафедри шпитальної терапії Запорізького медичного інституту.

У 1976–1985 завідує кафедрою Запорізького інституту удосконалення лікарів. Доктор медичних наук (1980), професор — 1982.

З 1985 року — завідувач кафедри кардіології Київського інституту удосконалення лікарів.

У 1985–1990 — головний терапевт МОЗ УРСР. У 1989—1998 — директор і керівник відділу невідкладної кардіології Українського НДІ кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска.

Член-кореспондент НАН України — 1991. Член-кореспондент АМНУ з 1993 року.

У 1990—1999 роках — головний кардіолог МОЗ України.

З серпня 1994 по лютий 1995 року — Міністр охорони здоров'я України^[1][2].

Як педагог підготував 32 докторів та 78 кандидатів наук.

Опубліковано його та у співавторстві понад 800 наукових праць, одна з робіт — «Тести з функціональної діагностики» — разом з О. Й. Жаріновим.

Зареєстровано 17 патентів на винаходи.

Одружений. Має доньку. Дружина Валентина та донька Олена — доктори наук, професори.

Бобров Володимир Олексійович, член-кореспондент НАН і НАМН України, Заслужений діяч науки та техніки України, д.мед.н., професор, 28 вересня 2014 року після тяжкої хвороби пішов з життя на 72-му році життя.

Державні нагороди

Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990). Лауреат премії ім. М. Д. Стражеска (1993).

Наукова діяльність

Є членом редколегії багатьох українських та іноземних науково-медичних часописів. У вересні 1993 р., завдяки організаційній роботі В. О. Боброва як Голови Президії правління Українського наукового товариства кардіологів, Українське наукове товариство кардіологів було прийняте у повноправні члени Європейського товариства кардіологів.

Завдяки ініціативі Володимира Боброва з 1994 р. видається «Український кардіологічний журнал» — періодичне видання у галузі кардіології. Професор Володимир Бобров обраний дійсним членом Європейського товариства кардіологів і Ради з клінічної кардіології Американської асоціації серця, елект-президентом наукових товариств кардіологів країн СНД, академіком Міжнародної академії інформатики при ЮНЕСКО.