Богатирьов Анатолій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Богатирьов.

Богатирьов Анатолій Васильович — (*13 серпня 1913(19130813), Вітебськ — † 19 вересня 2003 Мінськ) — білоруський композитор, педагог і громадський діяч, заслужений діяч мистецтв Білорусі (з 1944), народний артист БРСР (з 1968). Член КПРС з 1954. Автор опер, симфонічних, камерно-інструментальних творів.

Богатирьов Анатолій Васильович
біл. Анатоль Багатыроў
Народився	31 липня (13 серпня) 1913  Вітебськ, Російська імперія[1]
Помер	19 вересня 2003(2003-09-19) (90 років)  Мінськ, Білорусь
Поховання	Східне кладовище
Країна	СРСР  Білорусь
Діяльність	композитор, музичний педагог, співак
Alma mater	Білоруська державна академія музики (1937)
Вчене звання	професор
Вчителі	Золотарьов Василь Андрійович
Відомі учні	Eduard Zaritskyd, Eta Tyrmandd[2] і Halina Harelavad
Членство	Спілка композиторів СРСР
Жанр	опера і симфонія
Посада	депутат Верховної Ради БРСР 1-го скликанняd, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1955–1959)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1951–1954)d і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1947–1950)d
Партія	КПРС
Нагороди	почесні громадяни Вітебська
Медіафайли у Вікісховищі

Могила Анатолія Богатирьова

На слова Тараса Шевченка написав мішаний хор без супроводу «Сонце заходить» (1964), цикл романсів для голосу з фортепіано «Поставлю хату» (1961), «І широкую долину», «Огні горять», «Од села до села» (з поеми «Гайдамаки»), «Садок вишневий коло хати» — усі на українські тексти (1964). Написав мішаний хор без супроводу на слова Янки Купали «Пам'яті Шевченка» (1964). Державна премія СРСР 1941. Почесний громадянин Вітебська.^[3]