Золотарьов Василь Андрійович

Золотарьов Василь Андрійович (справжнє прізвище — Куюмжі; 23 лютого (7 березня) 1872, Таганрог, Катеринославська губернія — 25 травня 1964, Москва) — російський і радянський композитор і педагог. Викладач Московської консерваторії імені П. І. Чайковського. Заслужений артист РРФСР (1932), Народний артист БРСР (1949). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1950).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Золотарьов.

Золотарьов Василь Андрійович
Основна інформація
Дата народження	23 лютого (7 березня) 1873
Місце народження	Таганрог, Область Війська Донського, Російська імперія[1]
Дата смерті	25 травня 1964(1964-05-25)[1][2][3] (91 рік)
Місце смерті	Москва, СРСР[1]
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Професії	композитор, педагог, музичний педагог
Освіта	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Відомі учні	Коган Олександр Лазарович
Жанри	опера
Членство	Спілка композиторів СРСР
Заклад	Білоруська державна академія музики
Нагороди

З життєпису

У 1883—1892 роках навчався в інструментальному класі Придворної співацької капели в Санкт-Петербурзі у професора П. А. Краснокутського (скрипка) та А. К. Лядова (контрапункт). У 1893—1898 роках займався композицією у М. О. Балакірєва. У 1898—1900 роках продовжив навчання в Санкт-Петербурзької консерваторії в класі вільного твору Н. А. Римського-Корсакова. Потім почав викладання в Придворній капелі.

У 1905 році покинув С.-Петербург, з 1908 по 1918 рік працював в Московській консерваторії. У 1918 році, як професор, поїхав викладати в Ростов-на-Дону, потім — в Краснодар (1920—1924) і Одесу (1924—1926; учні: Олександр Коган, К. Ф. Данькевич,, Володимир Фемеліді, Яків Файнтух та ін).

У 1926—1931 рр. — викладач Київського музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка.

З 1931 по 1933 працював у Свердловську в музичному технікумі імені П. І. Чайковського, де організував перший на Уралі клас композиції. Тут його учнями були Б. Д. Гібалін, П. П. Подковиров і Георгій Носов.

У 1933 році Золотарьов переїхав до Мінська, де по 1941 рік викладав у Білоруській консерваторії. Тут він написав симфонію «Білорусія» (1934).

У нього вчилися А. В. Богатирьов, М. С. Вайнберг, М. І. Паверман, Л. О. Половинкін, А. Г. Свєчніков, М. Ю. Крошнер, Д. О. Лукас, В. В. Оловніков та ін.