Бокоч Олег Степанович

Оле́г Степа́нович Бо́коч (нар. 29 листопада 1994(19941129) — 12 травня 2018) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Бокоч Олег Степанович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	29 листопада 1994(1994-11-29) Миколаївка
Смерть	12 травня 2018(2018-05-12) (23 роки) Авдіївка
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	13 ОДШБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Авдіївку
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бокоч.

Життєпис

Народився 1994 року в селі Миколаївка (Кобеляцький район, Полтавська область); 2011-го закінчив Бродщинську загальноосвітню школу I—II ступенів, у 2016 році — Полтавський базовий медичний коледж, за спеціальністю фельдшер. Під час навчання в коледжі брав участь у художній самодіяльності, неодноразово був переможцем обласного конкурсу «Студентська весна». Певний час працював у Полтавській обласній клінічній лікарні імені М. В. Скліфосовського.

З 27 квітня 2016 року проходив військову службу за контрактом, пройшов підготовку у 199-му навчальному центрі ВДВ. Молодший сержант, фельдшер 2-ї десантно-штурмової роти роти 13-го батальйону 95-ї бригади. У зоні боїв був близько року.

12 травня 2018-го під вечір у часі відбиття атаки противника на позиції у промзоні Авдіївки, намагаючись витягти пораненого із зони обстрілу, зазнав важкого осколкового поранення голови, несумісного з життям.

16 травня 2018 року похований на Центральному кладовищі міста Кобеляки.

Без Олега лишилися батьки і брат.

Нагороди та вшанування

• указом Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]