Бондаренко Світлана Володимирівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Бондаренко.

Світлана Володимирівна Бондаре́нко (12 липня 1935, Київ — 22 березня 1996, Київ) — українська художниця і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Дочка художників Володимира Бондаренка і Віри Кирилової; дружина художника Євгена Гончаренка; мати художників Тараса і Юрія Гончаренків.

Бондаренко Світлана Володимирівна
Народження	12 липня 1935(1935-07-12)  Київ, Українська СРР, СРСР
Смерть	22 березня 1996(1996-03-22) (60 років)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство
Навчання	Київський державний художній інститут (1961)
Вчитель	Шовкуненко Олексій Олексійович і Трохименко Карпо Дем'янович
Діяльність	художниця, педагог
Працівник	Київський державний художній ліцей ім. Т. Г. Шевченка
Член	Спілка радянських художників України
Батько	Бондаренко Володимир Іванович
Мати	Кирилова Віра Миколаївна
Діти	Гончаренко Юрій Євгенович

Біографія

Народилася 12 липня 1935 року в місті Києві. 1961 року закінчила Київський художній інститут, де навчалася у Олексія Шовкуненка, Карпао Трохименка.

Протягом 1961–1996 працювала викладачем Республіканської художньої школи імені Тараса Шевченка. Серед учнів: Любов Микита, Олена Михайлова-Родіна, Борис Ніщета (Марков Борис). Мешкала в Києві, в будинку на бульварі Івана Лепсе № 5, квартира № 109^[1]. Померла в Києві 22 березня 1996 року.

Творчість

Працювала в галузі станкового живопису, створювала тематичні картини. Серед робіт:

• «Портрет гуцулки» (1965);
• «Мати» (1967);
• «Подружжя молодих гуцулів» (1969);
• «Марічка» (1970);
• «Родина» (1970–1972);
• «1914 рік. Володимир Ленін серед польських гуралів» (1970);
• «Вічне джерело» (1970–1973);
• «Колиба» (1971);
• «Материнство» (1971);
• «Первісток» (1972);
• «Гуцульський натюрморт» (1975);
• «Весілля йде» (1978).

Брала участь у виставках з 1962 року.