Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Бондик Валерій Анатолійович

український політик З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Бондик Валерій Анатолійович
Remove ads

Валерій Анатолійович Бондик (нар. 1 квітня 1964, м. Добропілля, Донецька область) — український політик, юрист, член Вищої ради юстиції (березень 2007[3] — травень 2013), колишній депутат Верховної Ради від Партії регіонів (2006–2012).

Коротка інформація Бондик Валерій Анатолійович, Народився ...
Remove ads

Біографія

Народився 1 квітня 1964 (м. Добропілля, Донецька область) в сім'ї шахтаря.

Освіта: Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку (19811985); Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (1996), юрист.

Кандидат юридичних наук (з 2010 р.) — дисертацію на тему: «Трансформація відносин власності у процедурі банкрутства: правові аспекти» написав і захистив в Одеській національній юридичній академії[4]

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 від Партії регіонів, № 130 в списку. Голосував за закон Ківалова-Колесніченка. На час виборів: перший заступник Міністра юстиції України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань правосуддя (з грудня 2007).

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до березня 2007 від Партії регіонів, № 101 в списку. На час виборів: помічник-консультант народного депутати України, безпартійний. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету з питань формування суддівського корпусу Комітету з питань правосуддя (з липня 2006). Склав депутатські повноваження 15 березня 2007[5].

Remove ads

Трудова діяльність

Узагальнити
Перспектива
  • 08.1981-07.1985 — курсант, Донец. військово-політичне училище інж. військ і військ зв'язку.
  • 09.1985-08.1986 — заст. ком. роти з політчастини, в/ч 77047 Туркменістан.
  • 08.1986-08.1990 — заст. ком. в/ч пп 14051 з політчастини, Угорщина.
  • 10.1990-09.1991 — інструктор, політорганізатор ідеологічного відділу, Донец. МК КПУ.
  • 09.-12.1991 — юрисконсульт Донецької залізниці.
  • 02.-07.1992 — юрисконсульт, брокер. фірма «Варіант», м. Донецьк.
  • 08.1992-08.1994 — юрист, викон. директор, заст. ген. директора, ТОВ "Юридична фірма «ІНЮР», м. Донецьк.
  • 05.1994-07.1995 — юрист, Держ. податкова інспекція Калінінського району м. Донецька.
  • 07.1995-04.1996 — стажер прокурора відділу, прокуратура Донец. обл.
  • 04.1996-10.1998 — нач. юрид. відділу, кондитер. фабрика «АВК», м. Донецьк.
  • З 10.1998 — адвокат, арбітражний кер., Науково-метод. центр позакризового управління, санації та банкрутства, м. Донецьк.
  • З 09.1999 — викладач (за сумісництвом) Донецької державної академія управління.
  • 17.02.2004-08.12.2004 — член Центральної виборчої комісії[6][7].
  • 2004—2005 — помічник-консультант народного депутата України.
  • 02.-11.2007 — перший заступник Міністра юстиції України[8][9].

Депутат Донецької облради (19982006).

Державний службовець 1-го рангу (квітень 2004)[10].

Remove ads

Державні нагороди

  • Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2012) за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[11]
  • Заслужений юрист України (12.2009)[12].
  • Медаль «70 років ЗС СРСР» (02.1987).

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads