Бородянська волость

Бородянська волость — адміністративно-територіальна одиниця Київського повіту Київської губернії.

Бородянська волость
Центр	Бородянка
Площа	43 369 (1886)
Населення	8870 осіб (1886)
Густота	18.7 осіб / км²
Наступники	Бородянський район

Станом на 1886 рік складалася з 14 поселень, 13 сільських громад. Населення — 8870 осіб (4471 чоловічої статі та 4399 — жіночої), 932 дворових господарства^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	11109	6783
Приватної власності	32094	3606
Казенної власності	—	—
Іншої власності	166	113
Загалом	43369	10502

Основні поселення волості:

• Бородянка — колишнє власницьке містечко при річці Здвиж за 50 верст від повітового міста, 1599 осіб, 219 дворів, православна церква, католицька каплиця, єврейська синагога, молитовний будинок, 8 постоялих будинків, 5 лавок, 2 водяних та вітряний млин. За 11 верст — дігтярний завод. За 18 верст — смоляний завод.
• Дружня — колишнє власницьке село, 907 осіб, 112 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, школа, водяний та 2 вітряних млина, винокурний завод.
• Загальці — колишнє власницьке село при ярові Гало, 1000 осіб, 114 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Мирча — колишнє власницьке село при річці Мирча, 290 осіб, 31 двір, водяний млин, склозавод.
• Нова Гребля — колишнє власницьке село при річці Здвиж, 618 осіб, 59 дворів, постоялий будинок.
• Шибене — колишнє власницьке село при річці Здвиж, 929 осіб, 114 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини, смоляний завод.

Старшинами волості були:

• 1909—1915 роках — Прокіп Тарасович Кириленко^[2],^[3],^[4],^[5],^[6].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)