Борозна (планетна номенклатура)

Борозна́ — родовий термін, який вживають у планетній номенклатурі. Відповідає двом латинським термінам, затвердженим Міжнародним астрономічним союзом:

• Fossa, мн. Fossae;
• Rima, мн. Rimae^[1].

Борозни Цербера на Марсі

Частина борозен Пантеон на Меркурії

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Борозна.

Ці терміни входять до складу назв довгих вузьких неглибоких западин^[2][3][4] на поверхні небесних тіл (крім Землі). Термін Rima (Rimae) наразі використовується лише для деталей рельєфу Місяця й астероїда Лютеція, а Fossa (Fossae) — лише для назв не на Місяці^[5].

Латинське слово fossa означає «рів» або «траншея», а rima — «тріщина» або «щілина». Ці слова, як і інші терміни планетної номенклатури, нічого не кажуть про походження об'єктів і описують лише їхню морфологію^[1][3]. Тому їх можна застосовувати до об'єктів будь-якого походження. Для багатьох борозен встановлено чи вважається, що вони виникли внаслідок розломів. Багато борозен на Марсі, ймовірно, є грабенами; те ж саме передбачається і для єдиної найменованої системи борозен Меркурія — борозен Пантеон^[6].

Поширення

Станом на грудень 2015 року назви з термінами Fossa чи Fossae були присвоєні 126 об'єктам (для 7 із них ці назви скасовані). Названі так об'єкти є на Меркурії, Венері, Марсі, астероїдах 4 Веста та 21 Лютеція, супутнику Юпітера Ганімеді, супутниках Сатурна Діоні, Реї та Енцеладі й супутнику Нептуна Тритоні^[5]. Два об'єкти на Місяці, що отримали назви Fossa Casals і Fossa Cauchy, пізніше були перейменовані^[7].

Назви, що містили слово Rima чи Rimae, були присвоєні 121 об'єкту на Місяці (для 10 з них скасовані) та двом об'єктам на Лютеції (Rhodanus Rimae та Tiberis Rimae)^[5].

Борозни на різних небесних тілах називають по різному^[8]:

• на Меркурії — іменами видатних архітектурних об'єктів;
• на Венері — на честь богинь війни;
• на Місяці — за назвами кратерів, розташованих поблизу;
• на Марсі — за назвами деталей альбедо^[en], розташованих поблизу;
• на Весті — іменами місць та свят, пов'язаних із весталками;
• на Лютеції — іменами рік Римської імперії та сусідніх регіонів Європи в ті часи, коли Париж називався Лютецією;
• на Ганімеді — іменами богів і правителів стародавніх народів Родючого півмісяця;
• на Діоні — назвами місць, згаданих в «Енеїді» Вергілія;
• на Реї — назвами місць із різних (насамперед азійських) міфів про творіння;
• на Енцеладі — назвами місць, згаданих у «Тисяча й одній ночі»;
• на Тритоні — різними назвами, пов'язаними з водою, крім грецьких і римських.