Борозни Аполлонія

Бо́розни Аполло́нія (лат. Rimae Apollonius) — система довгих вузьких неглибоких западин на поверхні Місяця протяжністю близько 230 км^[1], що знаходяться біля північного краю Моря Достатку. Назву було затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1964 році.

Знімок зонда Lunar Orbiter-IV. Борозни Аполлонія знаходяться південніше кратерів Аббот і Бомбеллі^[en] і північніше від кратера Смітсон^[en]

Борозни Аполлонія

Борозни Аполлонія простягаються з північного заходу на південний схід і розташовуються південніше від кратера Аббот (див. лівий нижній кут зображення)
Координати	5.0° пн. ш. 53.0° сх. д. / 5.0; 53.0
Довжина	близько 230 км
Найменування	1964
Епонім	за назвою кратера Аполлоній

Селенографічні координати 5.0° пн. ш. 53.0° сх. д. / 5.0; 53.0.

Назва борозен походить від назви найбільшого з розташованого неподалік кратера Аполлоній, який у свою чергу був названий на честь визначного геометра античності, Аполлонія Перзького (262—190 до н. е.)

Див. також

• Борозна (планетна номенклатура)