Боснійська мова

Босні́йська мо́ва (босн. bosanski jezik), інколи босняцька мова (серб. бошњачки језик, хорв. bošnjački jezik) — стандартизований різновид сербохорватської мови^[2][3][4], яким користуються босняки. Боснійська є однією з трьох офіційних мов Боснії та Герцеговини, разом із сербською та хорватською, а також офіційно визнана міноритарною чи регіональною мовою в Сербії, Чорногорії та частково визнаній Республіці Косово.

Боснійська мова
Bosanski jezik
Поширення боснійської мови в межах хорватсько-сербської мовної системи      Боснійська мова є мовою більшості     Боснійська мова є мовою меншості або поширені інші мови системи
Поширена в	БіГ (бл. 1,7 млн.), Сербія і Чорногорія (245 тис.), Хорватія(20 тис.), Словенія (31,499 тис.)[1], Північна Македонія (25 тис.), Косово (20 тис.), інші країни світу (300 тис.)
Регіон	Балкани
Носії	2,7 млн.
Писемність	гаєвиця
Класифікація	Індоєвропейська сім’я   Слов’янська група    Південнослов’янська підгрупа    Західно-південнослов'янська
Офіційний статус
Державна	Боснія і Герцеговина
Офіційна	Чорногорія мова меншин:  Косово  Сербія
Коди мови
ISO 639-1	bs
ISO 639-2	bos
ISO 639-3	bos
IETF	bs

Для записування мови використовують гаєвицю та сербську кирилицю (історично вживали також арабицю). Серед інших різновидів сербохорватської мова вирізняється значною кількістю запозичень з арабської, османської та перської мов, переважно через взаємодію з цими мовами на ґрунті ісламських зв'язків^[5][6][7].

Боснійська мова базується на найбільш поширеному діалекті сербохорватської — штокавському (конкретніше — на східногерцеговинському), що є основою також хорватської, сербської та чорногорської. До розпаду Югославії ці мови об'єднували терміном «сербохорватська», який зараз вживають щодо спільної граматики, лексики та синтаксису, хоча він часто є контроверсійним для носіїв боснійської^[8]. У дипломатичних (іноді також в інших) колах вживають термін сербохорватобоснійська (англ. Serbo-Croat-Bosnian (SCB)) або боснохорватосербська (англ. Bosnian-Croatian-Serbian (BCS).