Боснійсько-герцеговинська піхота

Боснійсько-герцеговинська піхота — (нім. Bosnisch-herzegowinische Infanterie) — складова частина сухопутних військ австро-угорських збройних сил у 1894-1918 рр. Національне військове формування із слов’янського мусульманського населення Боснії і Герцеговини у складі Австро-Угорщини у 1894-1918 рр.

Боснійсько-герцеговинська піхота
Bosnisch-herzegowinische Infanterie
Цісар Карл І оглядає боснійців. Південний Тіроль, 1917 р.
На службі	1894—1918
Належність	6, 25, 28, 31 ПД., II, III, IV АК.
Тип	піхота, польові єгері
Прізвиська	босняки
Полковий колір
Марш	"Йдуть босняки"
Війни/битви	Перша світова війна
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

У 1878 р. Австро-Угорщина окупувала територію Боснії та Герцеговини з Новопазарським санджаком, які на той час були складовими Османської імперії. Того ж року під час Берлінського конгресу ці території було вирішено віддати під управління Австро-Угорщини, хоча de-jure вони лишались у складі Османської імперії. Так тривало до 1908 р., відтоді Боснія та Герцеговина стали окремою частиною Австро-Угорщини. Процес інтеграції до держави Габсбургів передбачав також проходження боснійськими чоловіками військової служби в австро-угорській армії. Керівництвом держави було вирішено створити національні військові частини з боснійців-мусульман. Першопочатково це були роти, кількість яких постійно зростала, що призвело до реорганізації їх у батальйони (з 1885 р. - 12 батальйонів). Пізніше, у 1894 р., з них були створені чотири піхотні полки та один батальйон польових єгерів (у 1903 р. з об’єднаних рот боснійських піхотних полків). Для підкреслення національної окремішності для боснійських полків запровадили власну нумерацію (№1-4) ^[1]. Під час Першої світової війни кількість полків була збільшена за рахунок мусульманського населення окупованих Австро-Угорщиною територій (Албанія). Боснійсько-герцеговинські частини брали участь у Першій світовій війні. У 1918 р. після розпаду Австро-Угорщини також припинили своє існування.

Полковим святом полків було 7 жовтня 1908 р. (день анексії території Австро-Угорщиною) ^[2].

Полковим маршем боснійських піхотинців був твір Едуарда Вагнеса "Йдуть босняки" (нім. " Die Bosniaken Kommen ").

Бойових знамен боснійські частини не мали^[3].

1-й та 3-й боснійські піхотні полки вважались елітними через те, що батальйони з їх складу дислокувались в столицях держави: Відні та Будапешті^[4], відповідно.

• 
  Боснійській піхотинець, 1880-ті.
• 
  Боснійські вояки та імам на фронті (1914-1918).
• 
  Ерцгерцог Євген оглядає шикування боснійців (1914-1918).
• 
  Франц Конрад фон Гетцендорф на огляді боснійськіх піхотинців у Південному Тіролі.
• 
  Могили загиблих у Першій світовій війні боснійськіх вояків. Інсбрук.

Організація

У 1894 р. розпочалось формування боснійсько-герцеговинських піхотних полків з мусульманського населення окупованої території. Полки № 1-3 налічували чотири батальйони в своєму складі, а 4-й полк мав три батальйони^[5]. Офіцерами в полках були представники різних народів Австро-Угорщини. Для відправи духовних потреб в боснійських частинах було впроваджено інститут польових імамів^[6]. Станом на липень 1914 р.^[7] організація боснійської піхоти виглядала наступним чином:
1-й Боснійсько-герцеговинський піхотний полк (нім. Bosnisch-hercegovinisches Infanterie Regiment Nr. 1)
Округ попвнення - Сараєво.
Рік створення - 1.01.1894.
Дислокація: Відень, Вінер-Нойштадт^[8].
2-й Боснійсько-герцеговинський піхотний полк (нім. Bosnisch-hercegovinisches Infanterie Regiment Nr. 2)
Округ попвнення - Баня-Лука.
Рік створення - 1.01.1894.
Дислокація: Грац, Баня-Лука.
3-й Боснійсько-герцеговинський піхотний полк (нім. Bosnisch-hercegovinisches Infanterie Regiment Nr. 3)
Округ попвнення - Тузла.
Рік створення - 1.01.1894.
Дислокація: Будапешт, Тузла.
4-й Боснійсько-герцеговинський піхотний полк (нім. Bosnisch-hercegovinisches Infanterie Regiment Nr. 4)
Округ попвнення - Мостар.
Рік створення - 1.01.1894.
Дислокація: Трієст, Мостар.
Боснійсько-герцеговинський польовий єгерський батальйон (нім. Bosnisch-hercegovinisches Feldjägerbataillon)
Округ попвнення - Сараєво.
Рік створення - 1.10.1903.
Дислокація: Брук-ан-дер-Ляйт.
В роки Першої світової війни було створено ще 4 боснійських піхотних полки (№4-8).

Однострій та спорядження

З’єднання боснійсько-герцеговинської піхоти мали ідентичне спорядження та однострій до піхоти спільного війська Австро-Угорщини з деякими відмінностями. Так, головним убором вояків була феска. Для повсякденного однострою - блакитного кольору, для парадного - червона з чорною китицею. Під час Першої світової війни фески почали виготовляти захисного кольору, як і решту складових мундиру. Не дивлячись на те, що це традиційний мусульманський головний убір, його носили навіть офіцери не мусульмани. Як і в решті армії на феску також могли кріпитись полкові знаки у вигляді гілочок дубу та ялини, а також пам’ятні значки. Полковим кольором боснійських полків був червоний, прикладний метал - жовтий. На ґудзиках до парадного однострою римськими цифрами було позначено номер полку^[4]. Прикладним кольором боснійського єгерського батальйону був зелений, як і у решти польових єгерів.

• 
  Боснійський піхотинець в парадному однострої.
• 
  Боснійський єгер в парадному однострої.
• 
  Боснійський єгер в повсякденному однострої.
• 
  Кітель однорічного добровольця, корпораля, 1-го боснійського піхотного полку.

Див. також

Збройні сили Австро-Угорщини
Сухопутні війська Австро-Угорщини