Бочаров Роман Олександрович

Рома́н Олекса́ндрович Бочаро́в (нар. 5 листопада 1975(19751105) — 1 січня 2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Бочаров Роман Олександрович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	5 листопада 1975(1975-11-05) Луганськ
Смерть	1 січня 2016(2016-01-01) (40 років)
Поховання	Лісове кладовище
Псевдо	«Санта»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	ССО України
Формування	3 ОП СпП
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя Бої за Піски Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бочаров.

Життєпис

Народився 1975 року в місті Луганськ^[1][2]. Займався приватним підприємництвом, згодом був пресвітером у церкві. Захоплювався полюванням, мав мисливську зброю.

З початком антидержавних збройних проявів на сході весною 2014 року пішов добровольцем захищати свою Батьківщину, долучившися до батальйону «Тимур». Після потрапляння Темура Юлдашева у полон Роман виїхав до Дніпропетровська та приєднався до батальйону МВС «Дніпро-1». Був командиром 2-го взводу 5-ї «донецької» роти, молодший сержант міліції.

Брав участь у боях за Маріуполь, Піски та Донецький аеропорт. Розвідувальна група «Санти» здійснювала «вилазки» у Донецьк на автомобілі.

2015 року перейшов до ЗСУ — в 3-й полк спеціального призначення; старший солдат, військовослужбовець 2-го загону^[3].

Помер 1 січня 2016 року від поранень, котрих зазнав під час несення служби у Краматорську^[4].

6 січня 2016-го з Романом попрощалися у військовій частині в Кропивницькому^[5]. Похований в Києві на Лісовому кладовищі.

Без Романа лишилися дружина та три доньки; родина має статус переселенців, проживає біля Києва.

Нагороди та вшанування

• Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 8, ряд 4, місце 15^[6]
• Недержавний орден “За оборону країни” (2015)^[7]
• Посмертно присвоєно звання «Герой-захисник Вітчизни» Києво-Святошинського району (рішення Києво-Святошинської районної ради № 203-15-VІІ від 20.12.2016)^[8]
• Пам'ятна відзнака "ХРЕСТ ПЕРЕМОГИ. ПІСКИ" (посмертно) — 2019 р.^[9]

Відображення в мистецтві

Донька Амалія продовжує писати батькові листи, тепер вже «на небо». Дізнавшись про це гурт «Широкий лан» присвятив доньці і батьку пісню «Татові на небо»^{[10][11][12][13][14][15][16][17][18]}.