Бої за Гуляйполе

Березень

10 березня

У Запорізькій області, зокрема в місті Гуляйполе, розпочали часткову евакуацію населення.^[1]

16 березня

Гуляйполе та місто Пологи продовжують тримати оборону. В Гуляйполі вже більше тижня немає світла, води та газу. Мер Гуляйполя в одному з інтервью зазначив, що громада межує із трьома областями: Донецькою, Дніпропетровською та Запорізькою, в цьому і є важливість населеного пункту для Росії^[2].

25 березня

Збройні сили України звільнили 3 села Гуляйпільської міської громади: Любимівка, Новозлатопіль та Малинівку.^[3]

До 30 березня Гуляйполе зазнавало майже місяць нічних обстрілів, у той час як його населення зменшилося приблизно до 2000 осіб, загинуло близько десятка мирних жителів.^[4]

Квітень

21 квітня українським ПЗРК над Гуляйполем було збито три російські гелікоптери, що змусило колону російських танків відступити, а українська далекобійна артилерія також знищила 24 російські танки та 10 БТРів у районі с. місто. Міський голова Гуляйполя Сергій Ярмак повідомив, що місцеві українські формування назвали свої оборонні позиції на честь Гуляйпільця Нестора Махна, учасника Визвольної війни.^[5]

25 квітня російські війська почали зосереджувати зусилля на захопленні Гуляйполя, зміцненні власних позицій та обстрілі українських.^[6] Наступного дня під час російського артилерійського обстрілу, який тривав кілька днів, було поранено трьох людей і зруйновано кілька будинків.^[5] Пізніше обласна влада Запоріжжя повідомила, що російські війська в цьому районі розстрілювали власні автомобілі, щоб не потрапити на фронт під Гуляйполе, а також скаржилися на неефективність їхніх ударів по Військах територіальної оборони.^[7]

Травень

6 травня російські війська почали обстрілювати місто артилерією та авіацією.^[8] У відповідь на обстріл Сергій Ярмак віддав наказ про евакуацію жителів міста.^[9] 14 травня повідомлялося, що багато житлових будинків було пошкоджено або зруйновано під час триваючого обстрілу^[10], що Служба безпеки Запоріжжя розцінила як військовий злочин.^[11] Російські війська також знищили дорогу між утримуваним Україною Гуляйполем і утримованим Росією містом Пологи, використовуючи міни.^[12]^[13]

28 травня 45-та окрема артилерійська бригада ЗСУ опублікувала відео, на якому зафіксовано артилерійський обстріл російських військ, які, як повідомляється, грабували хутір поблизу Гуляйполя.^[14]

Червень

У червні російські війська застосували реактивні системи залпового вогню, щоб обстріляти залишки цивільної інфраструктури Гуляйполя.^[15] Голова Запорізької обласної державної адміністрації Олександр Старух повідомив, що під Гуляйполем, де ще тривають бойові дії, відбувається посилення української лінії оборони.^[16] 7 червня під час російського артилерійського обстрілу Гуляйполя було поранено 10-річну дитину.^[17]

9 червня Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що тіла російських військових, які загинули в боях у Гуляйполі, було доставлено на м’ясокомбінат в окупованому Росією Мелітополі, і звинуватило російський уряд у применшуванні кількості жертв.^[18] У Головному розвідувальному управлінні також повідомили, що на початку квітня була спроба прорвати облогу Маріуполя, але загін, спрямований з Гуляйполя для прориву в місто, був відбитий рубежем російської оборони.^[19]

13 червня російські ВПС завдали серії авіаударів по українських позиціях у Гуляйполі.^[20] Повідомляється, що російські збройні сили продовжували націлюватися на цивільну інфраструктуру, а не наводити прямих ударів по українських силах.^[21] За даними Генштабу ЗСУ, цей продовжений обстріл вівся з метою стримування українських сил у Гуляйполі в рамках спроби російських військ захопити місто Сєвєродонецьк.^[22]^[23] По українських позиціях у Гуляйполі російські війська били з мінометів, артилерії та реактивних систем залпового вогню, але українці змогли відбити наступ росіян.^[24] Українські сили досягли незначних успіхів у районі Гуляйполя, хоча це призвело до великих витрат особового складу, багато українців були поранені під час артилерійського вогню.^[25]

18 червня продовжувався обстріл Гуляйполя, було пошкоджено кілька житлових і господарських будинків, поранено низку мирних жителів.^[26]^[27] 28 червня з метою стримування українських сил під час наступу Росії на Лисичанськ російські війська обстріляли українські позиції в Гуляйполі.^[28]

28 червня через обстріл горів Гуляйпільський професійний аграрний ліцей^[29].

Липень

5 липня Запорізька обласна військова адміністрація повідомила про продовження російських ракетних обстрілів цивільної інфраструктури в Гуляйполі.^[30] 10 липня Генштаб ЗСУ також повідомив про постійні артилерійські обстріли Росії Гуляйполем.^[31] Після російського ракетного обстрілу Гуляйполя 12 липня Національна поліція України повідомила, що касетні бомби розірвалися на прилеглих сільськогосподарських полях і спалили понад 600 гектарів зернових.^[32]

Хоча подальших наступальних дій на Запоріжжі ЗС РФ не проводили, вони продовжили обстріли Гуляйполя.^[33]

Серпень

В серпні обстрілами був частково зруйнований спорткомплекс Гуляйполя^[34].

Руйнування культурної спадщини

Обстрілами міста було пошкоджено^[35], а потім знищено^[36] будівлю краєзнавчого музею (1901). Також пошкоджено, зокрема, садибу родини Кріґер (1892), в якій планували відкрити його філіал^[37]^[38], будівлю парового млина «Надія» (1894), будинок купця Карманова (1900)^[39]^[40], садибу міщан Мєлєшкових (1910-і)^[41], будівлю заїжджого двору, готель Альтгаузена, прибутковий будинок Якова Гуревича (нині міськрада), будинок почесних громадян Міткальових (вигорів вщент), будинок махновського командира Панченка (пряме влучання) та інші будинки, пов'язані з різними постатями історії міста^[39].