Бредіхін Федір Олександрович

Фе́дір Олекса́ндрович Бреді́хін (рос. Фёдор Алекса́ндрович Бреди́хин; 8 грудня 1831, Миколаїв — 14 травня 1904, Санкт-Петербург) — російський астроном, академік Санкт-Петербурзької академії наук.

Бредіхін Федір Олександрович
Федір Бредіхін. Картина Г. K. Бакмансона, 1897
Народився	1 (13) грудня 1831 або 25 листопада (7 грудня) 1831[1]  Миколаїв, Миколаївське і Севастопольське військове губернаторство, Російська імперія
Помер	1 (14) травня 1904 (72 роки)  Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Івановська область
Країна	Російська імперія
Місце проживання	Російська імперія
Діяльність	астрофізик
Галузь	астрономія
Alma mater	фізико-математичний факультет Московського університетуd і МДУ[2][3]
Науковий ступінь	доктор природничих наук
Відомі учні	Умов Микола Олексійович
Знання мов	російська[4]
Заклад	Імператорський університет Святого Володимира, Імператорський Московський університетd і Krasnopresnenskaja Observatory MSUd[3]
Членство	Петербурзька академія наук і Леопольдина
Брати, сестри	Q28665262?
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ф. О. Бредіхін народився 8 грудня 1831 року в Миколаєві. Навчався в пансіоні при Рішельєвському ліцеї в Одесі.

У 1855 році закінчив фізико-математичний факультет Московського університету і був залишений в університеті для отримання професорського звання.

В 1862 році захистив магістерську дисертацію, а у 1865 році — докторську дисертацію.

З 1863 року обіймав посаду екртаординарного професора. а з 1965 року — ординарного професора Московського університету. В 1873—1876 роках був деканом фізико-математиченого факультету. У 1882 році став заслуженим професором.

В 1869 році працював у Київському університеті.

Протягом 1873—1890 років був директором Московської астрономічної обсерваторії, а у 1890—1895 роках — директором Пулковської астрономічної обсерваторії.

У 1890 році обраний дійсним членом (академіком) Санкт-Петербурзької Академії Наук.

Помер 14 травня 1904 року у Санкт-Петербурзі.

Наукова діяльність

Основні праці присвячені вивченню комет. Дослідження з теорії кометних форм і походження періодичних комет та метеорних потоків здобули всесвітнє визнання («Етюди про походження космічних метеорів та утворення їхніх потоків» (1903), «Про хвости комет» (2-е вид. 1934)). Праці Бредіхіна, продовжені учнями й послідовниками, сприяли створенню Московської школи кометної астрономії.

Опублікував понад 200 наукових праць і кілька науково-популярних статей.

Був президентом Товариства випробувачів природи (1886–1890 рр.), членом Німецької академії природодослідників «Леопольдина» (1883 р.), Італійського товариства спектроскопій (1889 р.), членом Бюро довгот в Парижі (1894 р.) і інших наукових товариств.

Праці

• О хвостах комет (магистерская диссертация, 1862). — М.-Л., 1934.
• Recherches sur les queues des cometes.//Анналы Московской обсерватории. — 1879-80. — Т. V, VI, VII.
• Sur l'origine des cometes periodiques// Анналы Московской обсерватории. — 1890. — 2 серия, т. И.
• Sur I'origine des etoiles filantes// Анналы Московской обсерватории. — 1890. — 2 серия, т. И.
• Prof. Th. Bredichin's mechanische Untersuchungen übeг Cometenformen. In systematischer Darstellung von R. Jaegermann. — St. Petersburg , 1903.

Вшанування пам'яті

• Ім'ям Ф. О. Бредіхіна названо астероїд головного поясу, 786 Бредіхіна;
• В 1946 році Академія Наук СРСР встановила премію імені Ф. О. Бредіхіна, яка присуджується за визначні праці в галузі астрономії.
• У місті Миколаїв провулок Герцена перейменували на провулок Фредеріка Бредіхіна.

Див. також

• Бюро довгот

Література

• Фёдор Александрович Бредихин: Его жизнь и деятельность/ Ф. Ю. Зигель. — М. : Гостехиздат, 1957. — 152 с.
• Украинская советская энциклопедия: В 12 т., 13 кн. — Т. 2. — К.: ГР УСЭ, 1979. — С. 27.