Німецька національна академія наук Леопольдина

Німéцька націонáльна акадéмія нау́к Леопóльдина (нім. Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina, англ. German National Academy of Sciences Leopoldina)^[6][7], або скорочено Леопóльдина — найпрестижніша й найдавніша наукова академія Німеччини й одне з найпрестижніших і найдавніших наукових товариств світу, заснована 1652 року як Academia Naturae Curiosorum, з 1687 року носить ім'я імператора Леопольда I Габсбурга.^[8][9] Серед академіків Леопольдини понад 180 лауреатів Нобелівської премії.

Німецька національна академія наук Леопольдина
нім. Deutsche Akademie der Naturforscher Leopoldina
На честь	Леопольд I Габсбург
Тип	академія наук наукове товариство національна академія наукd
Засновник	Johann Lorenz Bauschd Johann Michael Fehrd Georg Balthasar Metzgerd Georg Balthasar Wohlfahrtd
Засновано	1 січня 1652  Швайнфурт
Правовий статус	зареєстроване об'єднанняd[1]
Сфера	наука
Галузь	вища освіта
Країна	Німеччина
Штаб-квартира	Галле
51°29′15″ пн. ш. 11°57′48″ сх. д.
Членство	Allianz der Wissenschaftsorganisationend Informationsdienst Wissenschaft[2] German National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[3] All European Academies e.V.d[4] Міжакадемічне партнерствоd[5]
Офіційні мови	німецька
Керівник	Gerald H. Haugd (1 березня 2020)
Вебсайт: leopoldina.org
Німецька національна академія наук Леопольдина у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Леопольдина (значення).

Будова академії Leopoldina

Загальний опис

У 1687 році імператор Священної Римської імперії Леопольд І затвердив Академію природодослідників як Академію Священної Римської імперії, надавши їй своє ім'я (таким чином виникла скорочена назва — «Leopoldina»). Перед тим її заснував Раймунд Монтекукколі^[10].

З 1878 року Академія розташована в Галле.

Обрання академіком Леопольдини — найвища академічна почесть Німеччини (серед членів академії близько 180 лауреатів Нобелівської премії).

Леопольдина має архів і бібліотеку та присуджує премії й нагороди. Інформація про всі наукові заходи публікується в номерах зведених видань «Nova Acta Leopoldina», «Acta Historica Leopoldina» і «Jahrbuch».

Нагороди

• Медаль Котеніуса (вперше — у 1792 р.)
• Carus Medal (1896)
• Schleiden Medal (1955)
• Mendel Medal (1965, на честь Грегора Менделя)
• Darwin Badge (один раз в 1959 р. — на честь 100-річчя виходу друком книги Походження видів)
• Leopoldina Prize for Junior Scientists
• Georg Uschmann Prize for History of Science
• Leopoldina Research Prize (2001, спонсор Commerzbank Foundation)
• Thieme Prize of the Leopoldina for Medicine
• Medal of Merit (у особливих випадках)

Склад Академії

Гете Йоганн Вольфганг

Загальна кількість — 1000 академіків. Три чверті членів — від німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія).

Станом на 2021 рік серед членів академії було 183 лауреати Нобелівської премії (включаючи померлих)^[11].

Найвідоміші академіки Леопольдини:

• Чарльз Дарвін
• Альберт Ейнштейн
• Марія Склодовська-Кюрі
• Гете
• Амедео Авогадро
• Макс Планк
• Енріко Фермі
• Вільгельм Оствальд
• Ернест Резерфорд
• Ґергард Ертль
• Іван Павлов
• Конрад Лоренц
• Ніколас Тінберген
• Теодор Генш
• Ернст Геккель
• Ернст Майр
• Карл Йозеф Еберт
• Бенджамін Раш

Українці у складі Леопольдини

Членами Леопольдини були українські вчені Іван Шмальгаузен (1960)^[12], Платон Костюк (1966)^[13] і Віктор Глушков (1970)^[14], а також біологи українського походження Феодосій Добржанський (1960)^[15] і Меркурій Гіляров (1973)^[16].

Членами академії є український біолог Юрій Глеба (1991)^[17], а також українці Марина Родніна (2008)^[18] і Станіслав Горб (2011)^[19], що розпочали свої наукові кар'єри в Україні, але згодом виїхали до Німеччини.

Цікаво, що з восьми згаданих науковців семеро є випускниками кафедр біологічного факультету Київського університету, зокрема четверо — кафедри зоології.

Див. також

• Спілка німецьких академій наук