Брижань Сергій Миколайович

Сергій Миколайович Брижань (1 січня 1956, смт. Ситківці Немирівського району Вінницької області — 28 жовтня 2021, Хмельницький^[1]) — режисер театру ляльок. Головний режисер Хмельницького академічного обласного театру ляльок, Заслужений діяч мистецтв України. Президент Всеукраїнської громадської організації лялькарів «UNIMA-УКРАЇНА» — національного центру Міжнародної спілки діячів театру ляльок^[2][3].

Брижань Сергій Миколайович
Народився	1 січня 1956(1956-01-01)  Ситківці, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер	28 жовтня 2021(2021-10-28) (65 років)  Хмельницький, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	актор, театральний режисер
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв
Заклад	Хмельницький академічний обласний театр ляльок "Дивень" - головний режисер
Роки активності	з 1973
Нагороди
Сайт	ua.dyven.org

Життєпис

Народився 1 січня 1956 року в смт Ситківці Немирівського району Вінницької області. Дитинство провів в Гайсині Вінницької області, навчався в середній школі №2 з 1963 по 1966 (до переїзду сім'ї до міста Хмельницький). Середню освіту завершив в 1973 році в хмельницької середній школі №17.^[4]

У тому ж 1973 році був прийнятий в акторську трупу Хмельницького академічного обласного театру ляльок, де працював сезон 1973–1974 років.^[5] З 1974 по 1978 роки — студент Харківського інституту мистецтв ім. І. Котляревського (спеціальність «актор театру ляльок»).

З червня по листопад 1978 року працював актором в Одеському обласному театрі ляльок. Після проходження в 1978-1980 роках строкової служби в Радянській армії — актор Хмельницького академічного обласного театру ляльок (1980-1981).

Наступну вищу освіту здобуває в ЛГИТМіК, де навчався з 1981 по 1986 роки. Отримав спеціальність «режисура драми» зі спеціалізацією «режисура театру ляльок» (клас М.М.Корольова).

У 1986–1989 роках працював режисером-постановником у Рівненському академічному обласному театрі ляльок.

З червня 1989 року на посаді головного режисера у Хмельницькому академічному обласному театрі ляльок.^[6]

Президент Всеукраїнської громадської організації лялькарів УНЦМСДТЛ "UNIMA-УКРАЇНА" — українського національного центру Міжнародної спілки діячів театру ляльок «UNIMA».

У 2021 році Сергій Миколайович помер внаслідок важкої хвороби.^[7]

Творча діяльність

Здійснив постановки понад 100 вистав у театрах таких міст: Хмельницький, Рівне, Вінниція, Івано-Франківськ, Чернівці, Чернігів, Львів, Київ, Сімферополь, Полтава, Одеса, Луганськ, Донецьк, Луцьк, Херсон, Миколаїв. А також в Росії — Іваново, Тула, Пермь, Білорусі — Брест, Могильов, Вітебськ, в Польщі — Бендзин, в Литві — Паневежисі, в Словаччині — Кошице.^[8]

Серед постановок: «Лоша» М. Шолохова, «Русалонька» Г. Андерсена, «Слоненя» Р. Кіплінга, «Кіт у чоботях» Ш. Перро, «Червоненька квіточка» С. Аксакова, "Красуня і Чудовисько", «Добренький Принц» А. Шмідт, «Сни про Вінні» за А.Мілном, перша в Україні екологічна вистава «Полісяночка» О.Смика, поетичний «Хом'ячок та північний Вітер» за сюжетом Х. Паукша, «Лялькар» Х. Юрковського, «Чарівна зброя Кензо» поетична легенда за японськими народними казками й мотивами п'єси М. Супоніна, романтичний «Чумацький шлях» за ідеєю І. варової, «Тарас» за драматичною поемою Б. Стельмаха, поетичний «Івасик-Телесик», музична казка «Пан Коцький» П.Гірника, С. Брижаня, «Коло-бок», «Котигорошко», "Маленька Чарівниця", містична «Оленка та Іванко» С. Брижаня за нар.казкою, козячий мюзикл «Уроки матінки Кози», "Чарівна Жаба" — за народними казками, Різдвяна серія вистав «Різдвяна ніч», «Сімейний Вертеп», «Відлуння» (ідея І. П. Уварової), — за мотивами народного «Вертепу», «Любов до трьох апельсинів» за К. Гоцці, «Лесині листи» — за дитячими листами та поезією Л. Українки, «Тезей і Аріадна» за давньогрецькою міфологією, "Чарівна лампа Ала-Ад-Діна" — за казками "тисяча й однієї ночі", "Той, хто живе на сцені" за А. Лінгренд, «Садок вишневий...», "Т. Шевченко. Спогад" - поетичні вистави за поезіями Т. Шевченка, «Стара Вітряниця» за казкою Вітряк (Ганс Крістіан Андерсен), «Чарівні сніжинки» М. Супоніна, «Казки Ясної Поляни» (за п'єсою Н. Гернет і Т. Гуревич), "Код Буратіно, або що відчиняє Золотий Ключик", «Ніч перед Різдвом» (за повістю М. Гоголя), «Червона Шапочка, або десять пиріжків для Бабусі» за Ш. Перро, казка без слів "Кай і Герда" за казкою Андерсена, "Той, хто живе на сцені" за мотивами А.Лінгренд), «Егле королева вужів» (за поемою С. Неріс), "Рікі-тікі-таві" (за Кіплінгом), "Ослик Мафін і друзі" (за казкою Енн Хогарт), екологічна вистава "Мафін і Сміттюк", "Багач-Бідак" (за казкою Гната Хоткевича "Чи можна грошима річку загатити"), мюзикл "Те-ре-мок!", "Золоторогий Олень" за поемою Дмитра Павличка, "Казки старої шафи" — останній спогад — імпровізація про дитинство, вистави для глядачів від 1 до 3 років "Бейбі — Бумм!", "Ма-ля-Ля-ля" та ін.

Вистави відзначені на багатьох фестивалях в Україні, Польщі, Болгарії, Білорусі, Сербії, Молдові, Росії, Литві, Фінляндії, Австрії, Вірменії, Словаччині, Хорватії.

Автор п'єс, інсценізацій, авторизованих перекладів, які з успіхом йдуть на багатьох сценах театрів ляльок.

Режисерські роботи в театрі

Хмельницький академічний обласний театр ляльок «Дивень»

• «Сонечко і Сніговички» О.Веселова
• «Червоненька квіточка» Сергія Аксакова^[9]
• «Оленка та Іванко» за мотивами народної казки^[10][11]
• «Чарівна лампа Аладдіна» ^[12]
• «Чарівна зброя Кензо» за японськими легендами і п'єсі М. Супоніна ^[13]
• «Гноми доброї Білосніжки» Г. Усача ^[14]
• «Тарас» за Б. Стельмахом (20 травня 2000) ^[15][16]
• «Небезпечна пригода» В.Опанасюка
• «Сто-Один»
• «Мій Дружок»
• «Пан Коцький»
• "Веселі ведмежата" М. Поліванової
• "Казка про Омелька"
• "Кому потрібен Сніговик" В. Лісового
• "Хто живе під ганком" О. Розум
• «Добренький Принц» А. Шмідт ^[17]
• «Івасик-Телесик» ^[18]
• «Коло-Бок» ^[19]
• "Марійка та Ведмідь"
• «Кіт у чоботях» Ш. Перро ^[20]
• «Лесині листи» поетична фантазія за мотивами дитячих листів Лесі Українки ^[21]
• «Любов до трьох апельсинів» К. Гоцці ^[22]
• «Відлуння» за ідеєю Ірини Уварової ^[23]
• «Русалонька» Г. Андерсена ^[24]
• «Казка мандрівного Лялькаря» Хенріка Юрковського ^[25]
• "Ослик" Х.Паукша
• «Слоненя» за мотивами казки Р. Кіплінга ^[26]
• «Сни про Вінні» по А. Мілну ^[27]
• "Їжачок - малючок"
• «Троє поросят» ^[28]
• "Сонячний промінчик" А.Попеску
• «День Веселика і Веселинки»
• «Хом'ячок та північний Вітер» Х. Паукша (вистава присвячена бездомним ляльковим акторам, і всім, хто по своїй природі не може красти, наживатись на інших, для кого ідеал не золотий тілець, не нажива, а «таємнича пліснява на стінах»)^[29]
• «Кай і Герда» – за казкою «Снігова королева» Андерсена
• «Тесей і Аріадна»
• «Код Буратіно, або що відкриває Золотий Ключик»
• «Той, хто живе на сцені» за А.Лінгренд
• «Чарівні сніжинки» М. Супонина
• «Яйце» Б.Апрілова
• «Червона Шапочка, або десять пиріжків для Бабусі»
• «Казки старї Шафи»
• "Егле — королева вужів" С. Неріс
• "Рікі-тікі-таві"
• "Маленька Чарівниця"
• "Ослик Мафін і його друзі" за Енн Хогарт
• "Як Півник Сонечко рятував"
• "Т. Шевченко. Спогад "
• "Стара Вітряниця" за Андерсеном
• "Бебі-бумм"
• "Маля-ля-ля"
• "Багач-Бідак" (за Г. Хоткевичем)
• "Чарівна Жаба"
• "Нові пригоди трьох поросят"
• "Красуня і Чудовисько"
• "Мафін та Сміття"
• "Те-Ре-Мок!"

Донецький академічний обласний театр ляльок

• «Кіт у чоботях» ^[30]
• «Аленький цветочек»

Полтавський академічний обласний театр ляльок

• «Пан Коцький» ^[31]
• «Колобок»
• «Чумацький шлях»
• 2012 — «Уроки матінки Кози» ^[32][33][34]
• «Кіт у чоботях» ^[35]

Рівненський академічний обласний театр ляльок

• «Пан Коцький» Павла Гірника і Сергія Брижаня ^[11]
• М. Супонін "Обережно, Коза"
• М. Шолохов "Лоша"
• Б. Апрілов "Яйце"
• Я. Вільковский "Ведмедик Рімтімті"
• Г. К. Андерсен "Русалочка"
• О. Смик "Полісяночка"
• С.Міхалков "Троє поросят"
• Х. Паукш "Ослик"
• С.Єфремов "Ще раз про Червону Шапочку",
• Н.Гернет "Гусеня",
• «Сонечко і Сніговички», «Чарівні сніжинки» М.Супоніна
• «Кому потрібен Сніговик» В.Лісового
• С.Брижань "Казка про Омелька"
• Г. Хоткевич "Чи можна грошима Річку загатити"
• В. Рабадан "Маленька Фея"
• «Різдвяна ніч» за мотивами народного лялькового вертепу, записаного М. Маркевичем ^[36]

"Думи мої, думи..." — за поезіями Т.Шевченка".

Театр «Карабаска» (Перм)

• «Ніч перед Різдвом» за М.Гоголем (театральна фантазія за участю Гоголя, Пушкіна і нечистої сили) ^[37]
  • номінація на Премію «Золота маска» у 2015 році в номінаціях "Кращий спектакль", "Краща робота режисера», «Краща робота художника», «Краща робота актора» (Андрій Тетюрін) ^[38]
  • Гран-прі X Міжнародного фестивалю камерних театрів ляльок «Московські канікули» (Москва)
  • Премія міста Пермі в галузі культури й мистецтва 2014 роки (Андрій Тетюрін)
  • Учасник I Міжнародного фестивалю театрів ляльок для молоді та дорослих «Маленький принц»
  • Учасник Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Оренбургский Арбузнік» (Оренбург)
  • Учасник II регіонального фестивалю російської класики професійних театрів ляльок «Кореневщино» (Липецьк)
  • Учасник IV Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Солом'яний жайворонок» (Челябінськ)
  • Учасник фестивалю «Арт-канікули. Театр — дітям» (Перм)
  • Учасник фестивалю «Різдвяний парад» (Санкт-Петербург)
  • Учасник «Фестивалю театрів ляльок країн Співдружності» (Алма-Ата, Казахстан)

Тульський державний театр ляльок

• «Чарівна таємниця зимового лісу»
• «Казка Ясної Поляни» за п'єсою Н. Гернет, Т. Гуревич «Гусеня»

Брестський обласний театр ляльок

• «Золоте курча» травень 1986 р.

Участь у фестивалях

• ІІ Міжнародний фестиваль театрів ляльок «Інтерлялька» (позаконкурсна програма) – вистава «Хом'ячок та північний Вітер»

Нагороди й премії

• Заслужений діяч мистецтв України.^[3]
• Лауреат премії Кабінету Міністрів України ім. Л. Українки.
• Лауреат премії Національної спілки театральних діячів України ім. В. Клеха (Україна-США) за створення унікальної знакової системи рішення лялькових вистав.
• 2001 Лауреат Хмельницької обласної премії ім. Т.Шевченка.^[39]