Бульвар Лесі Українки (Київ)

Бульва́р Ле́сі Украї́нки — бульвар у Печерському районі міста Києва, місцевості Печерськ, Черепанова гора. Пролягає від стику вулиць Басейної (бульвар є продовженням вулиці), Шовковичної, Госпітальної та Мечникова до бульвару Миколи Міхновського.

Бульвар Лесі Українки Київ
Місцевість	Печерськ, Черепанова гора, Звіринець
Район	Печерський
Назва на честь	Лесі Українки
Колишні назви
Печерська вулиця, Засарайна вулиця, вулиця Щорса, Печерський бульвар
Загальні відомості
Протяжність	2,6 км
Координати початку	50°26′18.9″ пн. ш. 30°31′31.2″ сх. д.
Координати кінця	50°25′11″ пн. ш. 30°32′52.5″ сх. д.
поштові індекси	01001, 01021, 01133
Номери телефонів	246, 227, 221
Транспорт
Найближчі станції метро	«Печерська» ,  «Дружби народів»
Автобуси	А 62, 118, 137Н
Трамваї	лінія до Печерського моста закрита у 1985 році, біля Палацу Спорта — у 1998 році
Тролейбуси	Тр 14, 15, 38
Маршрутні таксі	Мт  238, 444, 450, 470, 519, 520, 546, 801, 812
Зупинки громадського транспорту	Джона Маккейна, Євгена Коновальця
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники	Лесі Українці
Державні установи	Державна інспекція архітектури та містобудування України
Навчальні заклади	ЗОШ № 84
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10892
У проєкті OpenStreetMap	r1415583
Мапа
Бульвар Лесі Українки у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Бульвар Лесі Українки.

Прилучаються вулиці Новогоспітальна, Мала Шияновська, Генерала Алмазова, Михайла Задніпровського, площа Лесі Українки, вулиці Джона Маккейна, Петра Болбочана, Курганівська і Верхня та бульвар Марії Приймаченко. Бульвар Лесі Українки сполучений Печерським мостом з вулицями Бастіонною та Михайла Бойчука.

Історія

Бульвар виник наприкінці 1950-х років у зв'язку із початком забудови незабудованих до того часу територій між вулицями Госпітальною та Новогоспітальною. В кінцевій частині прокладений на місці старих вулиць Засара́йної (між Новогоспітальною вулицею і сучасною площею Лесі Українки), Щорса (від нинішньої площі Лесі Українки до вулиці Джона Маккейна) та Пече́рської, з 1958 року — Печерський бульвар^[1]. Сучасна назва — з 1961 року^[2].

У серпні 2011 року був проведений капітальний ремонт проїжджої частини на бульварі в рамках підготовки міста до Євро-2012.

Будівлі, що мають історичну або архітектурну цінність

• № 25 (кол. юнкерське училище, нині — Київський військовий ліцей ім. І. Богуна; 1915—1916)
• № 18А (Капонір 3-го полігону; 1844)
• № 25 (Будинок начальника училища; 1914—1916)
• № 25 (Стайні критого кінного манежу Олексіївського кадетського корпусу; 1914—1916)
• № 25-А (Критий кінний манеж Олексіївського кадетського корпусу; 1914—1916)
• № 27/2 (Житловий будинок офіцерів; 1914—1916)
• № 25 (1974 Пам'ятник Олександрові Суворову, російському генералісимусу) демонтований 2019
• № 36-Б — на фасаді 18-поверхового житлового будинку австралійський художник Гвідо ван Гелтен 28 жовтня 2015 завершив 12-денну роботу по малюванню велетенського стінопису — дівчини у вишиванці. Мурал сягає заввишки 43 метри. Це найбільший твір художника не лише в Україні, а й в Європі^[3]

Установи та заклади

• Центральна публічна бібліотека «Печерська» (буд. № 7).
• Середня загальноосвітня школа № 84 (буд. № 32-А)

Зображення

• 
  Початок бульвару від Басейної вулиці
• 
  Бульвар від початку
• 
  від №№ 3 (ліворуч) і 10 (праворуч)
• 
• 
  «Царське село»
• 
  Кругла вежа (№ 2) Васильківських укріплень (має адресу вул. Коновальця, 44)
• 
• 
  № 7 – Центральна публічна районна бібліотека «Печерська»
• 
  № 30а – перший будинок серії К-14, 1965 р.
• 
  Мурал Гвідо ван Гелтена на будинку № 36-Б