Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Бурлакова Валерія Ігорівна
українська журналістка, письменниця, волонтерка, військовослужбовиця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Вале́рія І́горівна Бурлако́ва (позивний «Лера»[2]; нар. м. Київ[3]) — українська журналістка, письменниця, волонтерка, військовослужбовиця, молодший сержант Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.
Remove ads
Життєпис
Учасниця Революції гідності[2].
У 2014 році добровільно вступила в добробат «Карпатська січ» (воювала із Василем Сліпаком)[2][4]. Згодом служила у 93-й окремій механізованій бригаді, 54-й окремій механізованій бригаді (командир мінометного розрахунку)[3], 46-му окремому батальйоні спеціального призначення «Донбас»[5][1][6]. Пройшла бої за с-ще Піски, шахту «Бутівка»[2], Світлодарську дугу та м. Дебальцеве[7].
Працювала журналісткою журналу «Український тиждень»[2],
У 2022—2024 — Democracy Fellow у Центрі аналізу європейської політики (CEPA) у Вашингтоні, США.
З 2024 року — комунікаційниця нового українського офісу міжнародної організації Amnesty International, координаторка міжнародної кампанії із захисту прав українських військовополонених Apart Together.
Remove ads
Доробок
Авторка книги «Життя P. S.» (2016, перекладена французькою мовою)[9][10][7][3]. 2020 року за цією книжкою в Театрі ім. М. Заньковецької поставили однойменну виставу[11][12][13][14][15][16].
Одна із героїнь фільмів «Вона та війна» (2017)[17] та «Моя війна» (2020)[18][19].
Нагороди
- медаль «За військову службу Україні» (29 грудня 2016) — за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[20];
- лавреатка особливої відзнаки премії Women in Arts (2021)[16][21].
Військові звання
- молодший сержант запасу (4.1.2017)[5][3];
- солдат (на 29.12.2016).
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads


