Бєлгородська провінція

Бєлгородська провінція — одна з провінцій Московського царства й з 1721 року Російської імперії. Центр — місто Бєлгород.

Бєлгородська провінція
Адм. центр	Бєлгород
Країна	Російська імперія
Регіон	Бєлгородська губернія Київська губернія
Населення
- повне	1710 осіб
Площа
- повна
Дата заснування	1719
Дата ліквідації	1 листопада 1775

Бєлгородська провінція була утворена в складі Київської губернії за указом Петра I «Про устрій губерній і про визначення в них правителів» в 1719 році. До складу провінції були включені міста Бєлгород, Олешня^[1], Болховець, Валуйки, Вільний, Карпов, Короча, Курськ, Миропілля, Нежегольськ, Новий Оскол, Обоянь, Полотав, Салтів, Старий Оскол, Суджа, Тополі^[2], Хотмижськ, Чугуїв, Яблонов. По ревізії 1710 року в провінції налічувалося 25,6 тисячі господарств^[3].

В 1727 році Бєлгородська провінція була включена до складу нової Бєлгородської губернії.

У листопаді 1775 року розподіл губерній на провінції було скасовано^[4].