Білгород-Дністровський краєзнавчий музей

Білгород-Дністровський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у Білгороді-Дністровському, що працює з 1940 року. У дев'яти залах представлені матеріали про історію від заселення краю і до наших днів.

Білгород-Дністровський краєзнавчий музей
46°11′38″ пн. ш. 30°21′12″ сх. д.
Тип	краєзнавчий
Країна	Україна
Розташування	Білгород-Дністровський
Адреса	вул. Музейна, 19
Засновано	23 листопада 1940
Фонд	більше 84 тисяч
Директор	Біла Тетяна Павлівна
Сайт	bdkm.com.ua
Білгород-Дністровський краєзнавчий музей (Україна)
Білгород-Дністровський краєзнавчий музей у Вікісховищі

Історія

Передумови

1900 року в місті почали проводити перші розкопки в Аккерманській фортеці та давньому місті Тіра, на основі яких на початку століття був відкритий міський археологічний музей^[1].

Відкриття музею

Аккерманський краєзнавчий музей відкрили 23 листопада 1940 року постановою Совнаркому УРСР, після того, як місто захопив Радянський союз і Аккерман став центром Аккерманської області. Основний матеріал для музею склали знахідки, знайдені під час розкопок в Аккерманській фортеці й давньому місті Тіра, які проводили від 1900-х років^[2][3][4]. Окрім того, в основу музею увійшли приватні колекції мешканців міста, зокрема В. П. Пушкарьова, П. А. Ангелова, С. Г. Цибержинського, братів Окуличів та Чаплинських^[2]. До музею поступали матеріали з музеїв Шабо та Сарати^[5].

На той момент у музеї діяли два відділи: відділ історії (з залами первіснообщинного ладу, рабовласницького та феодального періоду) та загальний відділ, у якому розміщувалися колекція зброї XVI—XX ст., колекція монет, медалей, гравюр і експозиція, присвячена встановленню радянської влади^[3].

У роки Другої світової війни музей був зруйнований, фондові матеріали вивезли, і тільки частину з них повернули^[3].

Після Другої світової війни

Відкриття нової експозиції відбулося 8 листопада 1946 року за адресою вул. Пушкіна, 19 (раніше будинок купця II гільдії Михайла Костянтиновича Феміліді), де розташований і донині^[3]. Велику допомогу у відновленні фондів та створенні експозиції надали науковці та співробітники музеїв Києва, Одеси, Ізмаїла, Москви та Ленінграда^[2].

1982 року при краєзнавчому музеї відкрили виставковий зал для експонування художніх виставок та виставок прикладного мистецтва. 1990 року за адресою вул. Пушкіна, 16 відкрили відділ «Етнографія народів півдня Придністров'я»^[3].

За часів Незалежності

Учні на екскурсії в музеї, 2021

У квітні 2016 року музей взяв участь у Всеукраїнській програмі оцифрування унікальних друкованих видань та рукописів «Сторінки майбутнього». Коштом грантових коштів організації «Фонд культури та новацій „Футура“» оцифрували колекцію рукописних оригіналів XIX ст. з історії німецьких та швейцарських колоній півдня Бессарабії^[6].

Влітку 2020 року на будівлі музею встановили вивіску «Дім Феміліді»^[7].

Колекція

Станом на 2017 рік фондова колекція музею складала понад 84 тисяч експонатів: предмети археології, історико-побутові, нумізматики, мистецтва тощо. Однією з найбагатших є археологічна колекція античного міста Тіри та Черняхівської культури (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.). Музей має колекцію вогнепальної й холодної зброї XVIII—XIX ст., унікальні рукописні та друковані документи з історії іноземної колонізації краю першої половини XIX ст., а також природно історичні предмети в експозиції залу «Природа краю»^[3].

Матеріали з фондової колекції музею нерідко є єдиним джерелом для вивчення історії краю як для вітчизняних, так і для закордонних вчених. За результатами багатьох досліджень були опубліковані фундаментальні монографії вчених Румунії, Франції, Швейцарії та Німеччини^[3].

Фондова колекція регулярно поповнюється новими знахідками під час археологічних експедицій в Аккерманській фортеці та давньому місті Тіра^[8]. 2015 року музей отримав копії давніх закладних плит фортеці^[9].

Експозиція

Будівля музею

Головна експозиція в головній будівлі музею побудована в хронологічній послідовності: у дев'яти залах представлені матеріали з моменту заселення краю і до наших днів. В останньому залі «Природа краю» представлені тваринний і рослинний світ Дністра і Чорного моря та орнітологічна колекція^[2].

Зали головної експозиції

• Зал 1: «Первіснообщинний лад і зародження класового суспільства. Тіра VI—I ст. до н. е.»
• Зал 2: «Тіра I—IV ст. н. е. Черняхівська культура II—IV ст. н. е.»
• Зал 3: «Середньовічний Білгород IX—XV ст. та під турецьким пануванням XV — поч. XIX ст.»
• Зал 4: «Заселення краю поч. XIX ст. Старий Аккерман»
• Зал 5: «Суспільно-політичне і культурне життя Аккерману поч. XIX—XX ст.»
• Зал 6: «Історія краю у першій пол. XX ст.»
• Зал 7: «Аккерман — Білгород-Дністровський. Середина XX ст.»
• Зал 8: «Природа краю»
• Зал 9: «Виставковий зал»^[10]

Виставковий зал

У виставковому залі краєзнавчого музею регулярно представляють свої роботи як професійні майстри, так і талановиті аматори міста, художники з різних регіонів країни, ближнього і далекого зарубіжжя^[2][11]. У залі експонують фотодокументальні, пересувні та художні виставки декоративно-ужиткового мистецтва. Станом на 2021 рік у фондах зберігається понад 350 робіт, які музею подарували художники^[2].

«Етнографія народів півдня Придністров'я»

Експозиція відкрита 1990 року в окремій будівлі на вул. Пушкіна, 16 та представлена народною землеробською технікою, знаряддями праці й предметами побуту, виробами ремісників зі шкіри, дерева та глини, жіночими прикрасами. Окрім того, експозиція має колекцію рушників, килимових виробів та народного одягу багатонаціонального населення Бессарабії^[2].

Співпраця

Співробітники музею брали участь у написанні статей для «Енциклопедії сучасної України», надавали допомогу в написанні «Книги Пам'яті», у створенні народних музеїв. Музей брав участь у міжнародних виставках в Італії та Швейцарії^[2].

Директори

• 1944—1945 — Бернер Микола Іванович
• 1945—1946 — Михайличенко А. Б.
• 1946—1953 — Крисін Георгій Петрович
• 1953—1958 — Миронов Вадим В.
• 1958—1959 — Авербух Поліна Колмановна (тимчасова виконувачка обов'язків)
• 1959—1963 — Роднов Георгій Іванович
• 1963—1976 — Криволап Григорій Іванович
• 1976—1983 — Польовий Микола Петрович
• 1983—1987 — Шаров Аркадій Федорович
• 1987—1989 — Шевченко Фаїна Олександрівна
• 1989—2007 — Коренєва Людмила Євгенівна
• 2007 — донині — Біла Тетяна Павлівна^[12]

Галерея

• 
  1-й зал «Первіснообщинний лад і зародження класового суспільства. Тіра VI—I ст. до н. е.»
• 
  Експозиція у 3-му залі «Середньовічний Білгород IX—XV ст. під турецьким пануванням XV — поч. XIX ст.»
• 
  Експозиція у 3-му залі
• 
  4-й зал «Заселення краю поч. XIX ст. Старий Аккерман»
• 
  Макет Аккерманської фортеці
• 
  Експозиція Аккерманської фортеці
• 
  Сувій Тори