Білокриниця (Кременецький район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Білокриниця.

Білокрини́ця (раніше також Біла Криниця) — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на півночі району.

село Білокриниця
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Кременецький район
Тер. громада	Кременецька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61020070030050364
Облікова картка	Білокриниця
Основні дані
Засноване	1438
Населення	2 215
Поштовий індекс	47013
Телефонний код	+380 3546
Географічні дані
Географічні координати	50°08′34″ пн. ш. 25°44′58″ сх. д.H G O
Відстань до районного центру	5 км
Місцева влада
Адреса ради	47000,Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, буд. 67
Карта
Білокриниця
Білокриниця
Мапа
Білокриниця у Вікісховищі

Дорожній знак при в'їзді в село

Будинок культури

Населення — 2215 осіб^[1].

Географія

Розташоване на березі річки Дядьківська Криниця — притоки річки Іква, за 5 км від райцентру.

На півдні та сході оточене Кременецькими горами. У селі розташований Білокриницький дендропарк.

Через село проходить автодорога М19 (частина E85) Доманове — Порубне^[2].

Історія

Поблизу Білокриниці виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, мезоліту, лендельської, черняхівської, комарівсько-тшинецької, давньоруської культур.

Перша писемна згадка — у грамоті великого князя Свидригайла Ольгердовича від 9 травня 1438 року, згідно з якою Кременець отримав магдебурзьке право^[3].

Наполеон Орда. Палац Чосновських з руїнами замку Збаразьких

Білокриницький палац

На початку XVI століття Білокриниця ще належала до Кременецького староства, а пізніше двом родинам зем'ян Білокриницьких (наприклад Богдану Білокриницькому у 1545 році^[4], Станіславу Білокриницькому у 1563 році) та частково іншим власникам (бояринові князів Чарторийських Ждану 1545 року, Ганні Гойській 4 «дими» та князю Леву Воронецькому 6 «димів» 1583 року.^[3]).

З кінця XVI століття селом володіють князі Збаразькі, що споруджують тут замок. 1605 року його було знищено татарами, проте знову відбудовано. У 1617 році Збаразькі приймали в гостях у Білокриниці королевича Владислава. Після вигасання роду Збаразьких Білокриниця переходить до споріднених з ними князів Вишневецьких. Чимало Збаразьких та Вишевецьких мали у Білокриниці свою резиденцію, бо обіймали посаду кременецького старости.

1705 року у Білокриниці на хрестинах Уршулі-Франціски — доньки Януша Антонія Вишневецького — побував гетьман Іван Мазепа, який став її хресним батьком^[5].

1725 року Білокриниця перейшла до князя Михайла Казимира Радзивілла «Рибоньки» як віно Уршулі-Франціски. За князів Радзивіллів замок занепадає, власники рідко у ньому мешкають.

У 1806 році замок згорів, після чого Білокриниця та інші села маєтку продані Чосновським. У середині XIX століття Чосновські на руїнах старого замку Збаразьких будують неоготичний палац.

1866 року Білокриницю придбав чиновник з особливих доручень при київському генерал-губернаторі таємний радник Олександр Феодосійович Воронін. Після виходу у відставку він оселився в Білокриниці та до своєї смерті в 1890 році активно займався розвитком маєтку. Згідно із заповітом бездітного Вороніна в 1892 році в палаці було відкрито сільськогосподарську школу для селянських дітей (див. Кременецький лісотехнічний коледж).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади^[6].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району^[7].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2031 особа, з яких 1109 чоловіків та 922 жінки^[8].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 2261 особа^[9].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[10]:

Мова	Відсоток
Українська	98,60 %
Російська	1,13 %
Білоруська	0,18 %
Молдовська	0,05 %

Пам'ятки

Муровані храми:

• Іоана Богослова (1890)  — збудований замість ветхої парафіяльної церкви 1728 року спорудження на кошти дідича Вороніна та парафіян;
• Казанської ікони Божої Матері (1910)  — перебудована колишня полкова церква Покрови Пресвятої Богородиці 11-го драгунського Ризького полку, за Другої Речі Посполитої гарнізонний костел, у радянську добу клуб.

Пам'ятники:

• полеглим у німецько-радянській війні радянським воїнам-односельцям (1969)
• на честь першого повстанського загону на Кременеччині у Другу світову війну під командуванням «Хрона» Миколи Медвецького (2003).

Білокриницький палац — колишня панська резиденція другої половини XIX століття у стилі англійської неоготики, що з 1892 року займають різні навчальні заклади.

14 квітня 2024 року на фасаді Білокриницької ЗОШ - І -ІІІ ступенів відбулося відкриття та освячення чотирьох меморіальних дошок загиблим Героям, учасникам російсько-української війни, вихованцям школи: Гайчені Олексію, Федотову Володимиру, Черняку Івану, Якубовському Віталію, які віддали своє життя за волю та незалежність Української держави^[11].

Соціальна сфера

Пам'ятна дошка школи

У лісоколеджі та школі працюють краєзнавчі музеї.
Діють загальноосвітня школа І—III ступенів, будинок культури, бібліотека, ФАП, амбулаторія, відділення зв'язку, швейна майстерня, 4 магазини, ЗАТ «Молоко» та ін.

Відомі люди

Народилися

• Поет-пісняр С. Байдюк.
• Батовський Дмитро Михайлович (1984—2023) — військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Директор ВАТ «Укрфанерпром» П. Горбатюк.
• Марченко Микола Іванович (1858—1940) — український майстер декоративно-ужиткової кераміки.
• Музикант і композитор Олег Шак.

Проживали

• Український бард, кобзар, бандурист Василь Жданкін
• Педагог, поет та письменник Володимир Мазурчук
• Солдат ЗС України, учасник боїв за Донецький аеропорт В'ячеслав Мельник

Перебували

• Тарас Шевченко, Леся Українка, Тадеуш Єжи Стецький, Президент України Леонід Кучма.

Поховані

• Український військовий журналіст, капітан-лейтенант ВМС ЗС України, заступник редактора Телерадіокомпанії Міноборони України «Бриз» Дмитро Лабуткін;
• Майор ЗС України, учасник АТО на сході України Борис Макаревич