Януш Антоній Вишневецький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вишневецький.

Януш Антоній Корибут Вишневецький гербу Корибут (пол. Janusz Antoni Wiśniowiecki, 1678 — 16 січня 1741) — князь, державний діяч Речі Посполитої. Меценат.

Януш Антоній Вишневецький
Народився	1678(1678) Львів, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер	16 січня 1741(1741-01-16) Львів
Поховання	Латинський катедральний собор[1]
Громадянство	Річ Посполита
Діяльність	державний діяч, меценат
Титул	князь
Посада	воєвода Віленський[2], Віленський каштелян[3], староста Пінськийd[4], Краківський воєвода[d], депутат[d], маршалок надвірний литовський[5], Краківський каштелян, великий литовський підчаший[6], кременецький староста[7], староста парчевськийd, Q66200822?[8], посол Сейму Речі Посполитої[d], Q107617777?[9], староста конінськийd[10] і староста осєцький (воєводство Мазовецьке)d[10]
Військове звання	Маршалок надворний литовський, воєвода віленський, краківський, каштелян краківський, каштелян вільненського сейму
Конфесія	католик
Рід	Вишневецькі
Батько	Костянтин Криштоф Вишневецький
Мати	Анна Ходоровська
Брати, сестри	Михайло Сервацій Вишневецький
У шлюбі з	Теофілія Лещинська
Діти	Урсула-Франциска Радзивілл[11] і Aniela Wiśniowieckad[12]
Нагороди
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Перший син воєводи руського, белзького Костянтина Христофора Вишневецького і його дружини Анни Ходоровської, брат Михайла Сервація Вишневецького.

З 1699 року маршалок надвірний литовський.

У 1700 році приєднався до антисапезької «партії»^[13].

Крем'янецький староста. З його ініціятиви тут заснували монастир єзуїтів, при якому почали діяти школи (з 1750 року Кременецький колегіум).^[14] З 1704 року воєвода віленський, краківський (з 1706 р.), каштелян краківський (з 1727 р.), каштелян Вільненського сейму з 1703 р. В 1710 р. був маршалком у трибуналі коронному. Славився мужністю, яку проявив у битві під Конєцполем.

Портрет Януша Антонія Вишневецького з Білого Каменя

Надав кошти для заснування римо-католицького колегіуму в Крем'янці, прилучився до заснування, будівництва костелу святого Антонія Падуанського отців францисканців у Львові, перебудови костелу^[15] в містечку Білий Камінь (тепер Золочівського району Львівщини).

Коштом Януша Антонія Вишневецького та його дружини Теофілії Лещинської в 1737—1740 роках реконструювали родинну каплицю в Латинській катедрі Львова.^[16].

Його та дружини портрети знаходилися в презбітерії костелу святого Антонія.^[17]

Наприкінці життя проживав у монастирі францисканців поблизу фундованого ним костелу святого Антонія у Львові, де й помер^[18] 16 січня 1741 року.^[19][20][21] Був похований у крипті каплиці Вишневецьких (перебудованій колишній каплиці Бучацьких) у латинській катедрі у Львові^[22].

Кавалер Ордену Білого Орла (1717 рік)^[23].

Сім'я

Дружина — Теофілія Лещинська (1680—1757), донька Вацлава — старости ковельського та кам'янського,^[24] шлюб 1704-го. Наприкінці життя стала черницею-домініканкою на ім'я Тайда у Львові в монастирі, який 1783 року передали УГКЦ. 1729 року записала фундуш для будівництва костелу при монастирі (потім церква Святого Духа^[25]). Записала фундуші для відновлення латинської катедри у Львові.^[26] Дитина:

• Урсула-Франциска Радзивілл — польськомовна поетка, дружина князя, польного гетьмана литовського Михайла Казимира Радзивілла «Рибоньки».