Білоус Руслан Олександрович

Руслан Олександрович Білоус (1990-2022) — майор, пілот фронтового бомбардувальника Су-24М (бортовий номер «77»), заступник командира 1-ї авіаційної ескадрильї 7 БрТА, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.

Руслан Білоус Руслан Олександрович Білоус
Майор
Загальна інформація
Народження	?.?.1990 с. Мирне (Мелітопольський район) Запорізька область
Смерть	27 лютого 2022(2022-02-27) с. Березівка (Бучанський район), Київська область (збиття літака)
Національність	українець
Alma Mater	ХНУПС
Військова служба
Роки служби	2007-2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Повітряні сили
Формування	7 БрТА
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білоус.

Біографія

Народився у селі Мирне Мелітопольського району Запорізької області.

2003 року закінчив середню школу і вступив до Харківського національного університету Повітряних сил України, який закінчив 2007 року.

Після закінчення ХНУПС увесь час проходив службу у 7 БрТА ім. П. Франка, тут дослужився від старшого льотчика до заступника командира авіаційної ескадрильї.

24 лютого 2022 року екіпаж літака у складі майора Білоуса та штурмана Довгалюка на літаку Су-24М здійнявся у небо. Цього ж дня екіпаж успішно здійснив виведення з-під ракетного удару авіаційної техніки та посадку на запасному аеродромі. І далі успішно виконував бойові завдання за призначенням^[1].

Загинув у віці 36 років у складі екіпажу з Романом Довгалюком під час виконання бойового завдання з вогневого ураження живої сили та техніки окупантів біля с. Березівка (Бучанський район) на Київщині^[2].

Неодноразово був нагороджений відзнаками Міністерства оборони України.

Нагороди

• орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• Медаль за сумлінну службу 2,3 ступенів, за 20 років сумлінної служби, за 15 років зсу.