Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Військово-медичний клінічний центр Східного регіону
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Військово-медичний клінічний центр Східного регіону (ВМКЦ СхР, в/ч А4615) — військово-медичний заклад (шпиталь) у місті Дніпро, одна з провідних установ охорони здоров'я Медичних сил ЗС України. Є багатопрофільним клінічним, лікувально-діагностичним та науковим центром в якому лікуються військовослужбовці, ветерани Збройних Сил, та всі охочі цивільні пацієнти.
Командування ВМКЦ СхР координує і забезпечує діяльність військових госпіталів і медичних підрозділів стройових військових частин п’яти областей на сході України (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська).
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
ХХ століття
Історія Дніпровського військового шпиталю починається з 1915 року, коли було створено 164 взводно-евакуаційний госпіталь для обслуговування фронтових військ під час Першої світової війни.
У подальшому, під час Визвольних змагань в Україні, у вересні 1919 року госпіталь був передислокований з Петрограда до міста Новозибків на Чернігівщині, де госпіталь активно боровся із спалахом сипного тифу в складі 12-ї армії РСЧА. 28 лютого 1920 року госпіталь переміщений до Києва. Наступного 1921 року був сформований 385 військовий госпіталь на 500 ліжок (днем же заснування військового шпиталю у Дніпрі вважалося 21 січня 1922 р).
Під час Німецько-радянської війни, у листопаді 1941 року госпіталь був евакуйований у тил в поселення Красна Яруга Курської області, але вже в січні 1944 року повернувся до звільненого Дніпропетровська. Колектив госпіталя відремонтував та переобладнав приміщення для надання кваліфікованої допомоги важкопораненим з пошкодженнями опорно-рухового апарату. За час цієї війни тут пройшли лікування понад 76 тисяч поранених і хворих. В 1969-1971 роках командування Київського Військового Округу визнало 385-й госпіталь кращим медзакладом Округу.
Кінець ХХ та початок ХХІ століття
1 лютого 1992 року персонал госпіталю склав присягу на вірність народу України. В подальшому 1 лютого відзначається Днем Частини. У 1990-х – на початку 2000-х років заклад продовжував функціонувати як військовий шпиталь, надаючи допомогу військовим, ветеранам та цивільним.
В період АТО, Дніпропетровський госпіталь загалом провів лікування понад 24 тисяч військовослужбовців. 22 травня 2014 року провів першу масову авіаційну евакуацію поранених із Волновахи. Персонал налагодив механізм евакуації, в період АТО екстрено доправивши на лікування близько 7000 хворих та поранених, з них понад 5300 гелікоптером.
У грудні 2019 року госпіталь отримав новий статус як медичний клінічний центр — багатопрофільний медичний заклад ІV рівня (ставши вже 6-м військово-медичним клінічним центром у структурі Медичних сил Збройних Сил України).
Від початку бойових дій у зоні АТО/ООС та згодом широкомасштабного вторгнення рф, центр забезпечує медичну підтримку та евакуацію поранених українських військових. З 2014 року майже усі лікарі цього центру були задіяні в зоні бойових дій.
В 2020 році президент Володимир Зеленський відвідав госпіталь, поспілкувався з військовослужбовцями на лікуванні, та вручив державні нагороди працівникам медичного закладу.[1]
До початку війни на сході України госпіталь був на 100 ліжко-місць, у подальшому кількість ліжко-місць була збільшена до 250, а згодом — до 400.[2] До російського вторгнення в закладі працювало понад 300 військових та цивільних осіб.[3] Сьогодні заклад передбачає 600 ліжок.
Remove ads
Керівництво
Начальники Військово-медичного клінічного центру Східного регіону:
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads