Вагарш I

Вага́рш I (вірм. Վաղարշ Ա , також Вагарша́к вірм. Վաղարշակ) — цар Великої Вірменії (116–140/144) з династії Аршакідів. Очоливши влітку 116 року повстання вірменів проти Римських загарбників, відновив незалежність Вірменії, та за підтримки парфянського царя Хосрова I був проголошений царем. Після смерті імператора Траяна 117 року римські війська цілком залишили Вірменію а новий імператор Адріан визнав Вагарша царем.

Вагарш I Վաղարշ Ա
Прапор Цар Великої Вірменії
116/117 — 140/144
Попередник:	Партамасір
Спадкоємець:	Сохемос
Народження:	99
Смерть:	140
Країна:	Велика Вірменія
Релігія:	Вірменське поганство
Рід:	Аршакіди
Батько:	Санатрук

Правління

За Вагарша Вірменія переживала добу миру та відбудови. За відомостями Мовсеса Хоренаці Вагарш перебудував місто Вардкесаван та перейменував його на свою честь — Вагаршапат — «місто Вагарша»^[1] (сучасний Ечміадзін).