Вадовиці

Вадовиці (іноді Вадовичі^[4], пол. Wadowice / Вадовіце польська: [vadɔˈvit͡sɛ] ( прослухати); нім. Frauenstadt – Wadowitz) — місто в південній Польщі, на річці Скава. Адміністративний центр Вадовицького повіту Малопольського воєводства. Розміщене вздовж міжнародної траси Краків — Брно, через Бельсько-Бяла та Цешин. Відоме як місце народження та дитинства Папи Івана Павла ІІ.

Вадовиці пол. Wadowice
Герб
Вадовиці
Основні дані
49°53′ пн. ш. 19°30′ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Малопольське воєводство
Магдебурзьке право	1430
Площа	10,54 км²
Населення	19386 (2011)[1]
· густота	1817 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ	250-318  м
Міста-побратими	Ассізі, Сан-Джованні-Ротондо, П'єтрельчина, Карпінето-Романо, Сона, Канале-д'Агордо, Чикаго-Гайтс, Марктль, Кечкемет
Телефонний код	(48) 33
Часовий пояс	UTC+1[3] і UTC+2[3]
Номери автомобілів	KWA
GeoNames	3082722
OSM	r2766024 ·R
SIMC	0926921
Поштові індекси	34-100
Міська влада
Вебсайт	wadowice.pl
Мапа
Вадовиці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вадовиці (значення).

Географія

Через місто протікає річка Домбрувка.

Клімат

Клімат Вадовиців
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−0,1	2,1	7,1	13,5	18,7	21,6	23,0	22,8	18,8	13,8	6,8	1,8	12,5
Середня температура, °C	−3,3	−1,6	2,4	7,9	13,1	16,2	17,5	16,9	13,1	8,3	3,2	−1	7,7
Середній мінімум, °C	−6,7	−4,8	−1,3	3,0	7,6	10,8	12,2	11,8	8,6	4,2	0,2	−4	3,5
Днів з опадами	8	7	7	8	10	11	10	9	8	7	9	10	104
Джерело: www.yr.no

Історія

У 1772—1867 роках — адміністративний центр Вадовицького округу Королівства Галичини та Володомирії у складі Габсбурзької монархії (з 1804 року — Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорщини).

Окрема кінна дивізія армії УНР базується у Вадовицях у 1921 році, після відступу з України.

Табір для військовополонених і цивільних

Докладніше: Вадовиці (табір)

На околицях міста розташовувався концентраційний табір, збудований австрійською владою на початку Першої світової війни для утримання військовополонених із російської та італійської армій. Табір складався з 18-ти мурованих та дерев'яних бараків. В 1919—1920 в ньому утримували західних українців — з 15000 осіб померли від голодного тифу близько 1500.

Після репатріації військовополонених російської армії уряд Польщі використовував його для утримування військовополонених польсько-радянської війни 1920 року та розміщення інтернованих військових частин Армії Української Народної Республіки. На початку 1921 року там перебувало близько 4,5 тисяч українських вояків.

Внаслідок переповнення, браку харчів, опалення та медичної допомоги у таборі була високою смертність: на військовому цвинтарі Вадовиць поховано близько 5 тис. осіб, з них 1,5 тис. вояків УГА та Армії УНР, серед яких — генерал М. Єлчанінов. Цвинтар зберігся до наших днів.

14.08.2019 р. польські скаути вшанували поховання вояків УНР в рамках акції «Полум'я братерства»^[5].

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][6]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	9122	1781	6307	1034
Жінки	10264	1747	6026	2491
Разом	19386	3528	12333	3525

Економіка

• Zakłady Przemysłu Cukierniczego SKAWA SA, виробник кондитерських виробів.^[7]

Міста-побратими

• Сан-Джованні-Ротондо
• П'єтрельчина
• Карпінето-Романо
• Сона
• Канале-д'Агордо

Відомі люди

Дідичі

• Пйотр Мишковський^[8]

Народилися

• Іван-Павло II
• Годвін Брумовський;

Померли

• Олександр Єлчанінов — генерал-хорунжий Армії УНР.

Перебували

• Симон Петлюра.