Валентей Дмитро Гнатович

Дмитро́ Гна́тович Валенте́й (15 вересня 1922, Москва — 17 грудня 1994, Москва) — радянський і російський соціолог, економіст, організатор науки. Доктор економічних наук (1961), професор (1963)^[2][3]. Засновник і перший керівник (1965—1991) Центру з вивчення проблем народонаселення на економічному факультеті Московського державного університету. Зіграв величезну роль у відродженні радянській демографії в 1960-ті роки. Заслужений діяч науки РРФСР (1991), член-кореспондент Російської академії природничих наук (1994). Член Міжнародного союзу з наукових досліджень народонаселення; почесний член Чехо-Словацького демографічного товариства; експерт ООН з проблем народонаселення світової спільноти.

Валентей Дмитро Гнатович
Народився	15 вересня 1922(1922-09-15)[1]  Москва, Російська СФРР
Помер	17 грудня 1994(1994-12-17)[1] (72 роки)  Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	соціолог, економіст
Alma mater	Московський міський педагогічний інститут імені Володимира Потьомкінаd
Галузь	соціологія, економіка і демографія
Заклад	МДУ
Вчене звання	професор[d]
Науковий ступінь	доктор економічних наук[d]
Аспіранти, докторанти	Anatoliĭ Pavlovich Sudoplatovd
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Валентей.

Біографія

Народився Дмитро Гнатович 15 вересня 1922 року в Москві в районі Тверської-Ямської в родині льотчика, інженера, винахідника, фотографа, кавалер трьох георгіївських хрестів Валентея Гната Олександровича та Зінаїди Дмитрівни^[4]. Батько з 1926 року з родиною не жив, працював на авіаційному заводі, був заарештований в серпні 1937 року, того ж року розстріляний^[4]. Реабілітований 20 жовтня 1956 року^[4]. Дмитро Гнатович закінчив 9 класів школи на Великій Дмитровці, вступив до Учительського інституту. Працював в міськкомі комсомолу, редакції газети «Московський комсомолець»^[4].

Воював добровольцем у лавах Червоної армії під час німецько-радянської війни^[3]. Був контужений під Сталінградом, отримав інвалідність і був комісований^[4]. 1945 року закінчив історичний факультет Московського міського педагогічного інституту ім. В. П. Потьомкіна^[3]. 1949 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Безробіття в умовах загальної кризи капіталізму». 1961 року захистив докторську дисертацію на тему «Соціально-економічні проблеми народонаселення (погляди і теорії)»^[2]. Впродовж 1962—1963 років був керівником Координаційної ради з проблем народонаселення при Міністерстві вищої освіти СРСР, працював на громадських засадах^[2].

З 1963 року — професор Московського державного університету, де протягом багатьох років читав курси лекцій: «Демографія», «Теорія народонаселення», «Система знань про народонаселення»^[2]. 1964 року спільно з рядом вчених Д. В. Валентей виступав на сторінках газети «Известия» зі статтями, в яких обґрунтовувались потреби країни в організації окремої спеціалізованої наукової установи з вивчення народонаселення, одночасно звертався з пропозицією до урядових органів та керівництва університету^[2]. У лютому 1965 року вийшло розпорядження Ради міністрів РРФСР про організацію на економічному факультеті МДУ Проблемної лабораторії з питань вивчення народонаселення (ПЛН), керівником якої було призначено Дмитра Валентея^[2]. У вересні 1967 року наказом Міністерства вищої освіти СРСР і ректора МДУ була створена кафедра народонаселення на економічному факультеті. Завідувачем було призначено Дмитра Валентея, який пропрацював на цій посаді до 1991 року^[3][2].

Валентей Дмитро Гнатович був головою Наукової ради Московського університету «Проблеми народонаселення та зайнятість»^[3]. З 1975 року науковий керівник Курсів ООН з демографії при МДУ для фахівців з країн, що розвиваються^[3]. З 1984 року керівником спеціального відділення для перепідготовки кадрів в області демографії^[3].

Родина

Дружина Марія Олексіївна, онука Всеволода Емільовича Меєргольда, з якою познайомився в одній з московських шкіл 1946 року під час міністерської перевірки^[4]. Мав двох синів: Олексія (1948—) та Сергія (1952—) — економіст, професор Російського економічного університету імені Г. В. Плеханова^[5][6].

Наукові праці

Область наукових інтересів Дмитра Гнатовича торкалась економічних аспектів демографії, теорії і політики народонаселення. Він проводив комплексні дослідження народонаселення, в центрі яких була демографія як самостійна наука, що вивчає складні суспільно-природні процеси. Ним були розроблені підходи, висунуті гіпотези про комплексний підхід, необхідність інтеграції знань різних дисциплін при вирішенні проблем народонаселення, аналіз відтворення населення в широкому історико-соціальному і економічному контексті, в працях розставлені акценти на якості і розвитку населення, зроблені уточнення понятійного апарату, місця демографії в системі наук, обґрунтування активної політики населення та демографічної політики, програмно-цільового підходу до їх організації.

За роки наукової та педагогічної діяльності підготував близько 40 кандидатів наук^[2]. Опублікував понад 250 наукових робіт^[2]. Основні праці:

• (рос.) Боярский А. Я., Валентей Д. И. Основы демографии. — М. : Статистика, 1980. — 295 с.
• (рос.) Валентей Д. И. Реакционные теории народонаселения периода общего кризиса капитализма. — М. : Соцэкгиз, 1963. — 270 с.
• (рос.) Валентей Д. И. Теория и политика народонаселения. — М. : Высшая школа, 1967. — 184 с.
• (рос.) Валентей Д. И., Зверева Н. В. Изучение народонаселения: вопросы методологии. — М. : Изд-во МГУ, 1987. — 156 с.

Вийшли під його редакцією:

• (рос.) Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Библиографии по проблемам народонаселения: 1965—1968, 1960—1971, 1972—1975, 1975—1978, 1979—1983.
• (рос.) СССР — демографический диагноз / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Прогресс, 1990. — 696 с.
• (рос.) Народонаселение. Современное состояние научного знания / Под ред. Д. И. Валентея, А. С. Первушина. — М. : Изд-во МГУ, 1991. — 231 с.
• (рос.) Система знаний о народонаселении / Под ред. Д. И. Валентея. — М. : Статистика, 1976. — 368 с.

Нагороди і відзнаки

За свої здобутки в досліджуваній області був заслужено відмічений рядом нагород:

• Ордени Трудового Червоного Прапора і Вітчизняної війни II ступеня, 13 медалей.
• 1973 — лауреат Ломоносовської премії МДУ за серію праць з проблем народонаселення^[3].
• 1991 — Заслужений діяч науки РРФСР^[3].

Центр з вивчення проблем народонаселення економічного факультету Московського державного університету імені М. В. Ломоносова регулярно проводить міжнародну наукову конференцію — «Валентеївські читання»^[3].

• 1997 — I Валентеївські читання. «Народонаселення: сучасний стан наукового знання».
• 1999 — II Валентеївські читання. «Демографічні та соціально-економічні аспекти старіння населення».
• 2002 — III Валентеївські читання. «Демографічна освіта в XXI столітті в країнах СНД, Балтії та Східної Європи».
• 2005 — IV Валентеївські читання. «Політика народонаселення: сьогодення і майбутнє».
• 2007 — V Валентеївські читання. «Міграція і розвиток».
• 2010 року 22-24 квітня — VI Валентеївські читання. «Проблеми народонаселення в дзеркалі історії». Конференція була приурочена до 45-річчя створення Лабораторії економіки народонаселення і демографії економічного факультету МДУ і 25-річчю виходу у світ «Демографічного енциклопедичного словника». На конференції висвітлювалися питання історичної демографії, історичні аспекти розвитку населення, демографічних концепцій та демографічної політики в Росії і за кордоном^[7].
• 2012 — VII Валентеївські читання. «Демографічний розвиток Росії: виклики глобалізації».
• 2015 — VII Валентеївські читання. «Міждисциплінарні дослідження населення: 50 років університетської демографічної школи».

Сьомі такі читання пройшли 22-24 квітня 2010 року в Москві. Конференція була приурочена до 45-річчя створення Лабораторії економіки народонаселення і демографії економічного факультету МДУ і 25-річчю виходу в світ «Демографічного енциклопедичного словника». На конференції висвітлювалися питання історичної демографії, історичні аспекти розвитку населення, демографічних концепцій та демографічної політики в Росії і за кордоном^[7].