Валеріан Кшечунович

Валеріан Вартан Антоні Кшечунович (пол. Walerian Wartan Antoni Kreczunowicz; 26 вересня 1790, Станиславів — 1866, Більшівці) — польський поміщик, шляхтич вірменського походження, громадський діяч, селекціонер та фермер. Автор публікацій з племінної справи. Представник роду Кшечуновичів.

Валеріан Кшечунович
Народився	1790  Станиславів, Габсбурзька монархія
Помер	1866 або 1864  Більшівці, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Австрійська імперія
Діяльність	estate owner
Членство	Галицьке господарське товариство
Рід	Кшечуновичі
Діти	Корнель Ян Кшечуновіч

Біографія

Родовий герб Кшечуновичів

Великий землевласник, успадкувавши маєток у Соснові, завдяки своїм родинним та комерційним схильностям розбагатів і став власником маєтків: Більшівці, Бовшів, Чернелів, Козарі, Журавеньки та Яричів біля Львова^[1]. Багато молодих поміщиків здобували економічну освіту в цих маєтках. Валеріан Кшечунович організовував різноманітні сільськогосподарські шоу та виставки, був засновником сільськогосподарських шкіл та зразкових сільських господарств, а також прагнув створити у Львові ветеринарну школу^[1]. Він є автором, зокрема, брошур з бджільництва, конярства та шовківництва.

У 1842 році у Відні він особисто подав канцлеру Меттерніху розроблений польськими галицькими поміщиками проєкт скасування кріпосного права, який був відхилений^[1]. У 1843—1860 роках входив до складу Галицького станового сейму^[1].

Член першої наглядової ради Товариства взаємного страхування у Кракові у 1860-1864 роках^[2]; з 1860 року член-засновник (3 липня 1845)^[3] та діяч Галицького господарського товариства, член його комітету (7 лютого 1856-30 січня 1866)^{[4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15]}.

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові в родинній каплиці Кшечуновичів (головна алея, поле № 2)^[16].

Праці

• «Nauka chowu koni dla ludu wiejskiego» (z polecenia Komitetu c. k. Towarzystwa gosp. galicyjskiego; Lwów, 1859).
• «Tablice obejmujące glówne prawidła hodowania drzew morwowych i prowadzenia chowu jedwabników» (Lwów, 1859).

Родина

Походив зі старої вірменської родини, яка осіла в Галичині протягом століть і була пов'язана зі Львовом, чия задокументована історія сягає заснування Станіславова у 1662 році. Він був засновником нової бережансько-львівської лінії Кшечуновичів (раніше існувала коршівська). Син Яна Баптиста та Рипсини з Роско-Богдановичів. Мав брата Кшиштофа, засновника Коршанського роду. У 1814 році одружився з Йоанною з Манугевичів. Їхні сини Корнель (1815-1881 — одружений з Ізабелею, з дому Суходольською) та Ігнацій (нар. 1816, помер парубком), донька Ізидора (нар. 1819), дружина Леона Суходольського. Його онуком був Александер Кшечунович (1863—1922), а правнуком Корнель Кшечунович (1894-1988) та праправнуком — Анджей Кшечунович (1930-2020)^[1][17].