Валеріан Кшечунович

Валеріан Вартан Антоні Кшечунович (пол. Walerian Wartan Antoni Kreczunowicz; 26 вересня 1790, Станиславів, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія — 1866, Більшівці, Рогатинський повіт, Станіславський округ, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина) — польський поміщик вірменського походження, громадський діяч, селекціонер та фермер. Представник роду Кшечуновичів.

Валеріан Кшечунович
Народився	1790  Станиславів, Габсбурзька монархія
Помер	1866 або 1864  Більшівці, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Австрійська імперія
Діяльність	estate owner
Членство	Галицьке господарське товариство
Рід	Кшечуновичі
Діти	Корнель Ян Кшечуновіч

Біографія

Народився 26 вересня 1790 року в Станиславі на Прикарпатті в родині Яна Баптиста та Рипсини з Роско-Богдановичів.

Великий землевласник, успадкувавши маєток у Соснові, завдяки своїм родинним та комерційним схильностям розбагатів і став власником маєтків: Більшівці, Бовшів, Чернелів, Козарі, Журавеньки та Яричів біля Львова^[1]. Багато молодих поміщиків здобували економічну освіту в цих маєтках. Валеріан Кшечунович організовував різноманітні сільськогосподарські шоу та виставки, був засновником сільськогосподарських шкіл та зразкових сільських господарств, а також прагнув створити у Львові ветеринарну школу^[1]. Він є автором, зокрема, брошур з бджільництва, конярства та шовківництва.

У 1842 році у Відні він особисто подав канцлеру Меттерніху розроблений польськими галицькими поміщиками проєкт скасування кріпосного права, який був відхилений^[1]. У 1843—1860 роках входив до складу Галицького станового сейму^[1].

Член першої наглядової ради Товариства взаємного страхування у Кракові у 1860-1864 роках^[2]; з 1860 року член-засновник (3 липня 1845)^[3] та діяч Галицького господарського товариства, член його комітету (7 лютого 1856-30 січня 1866)^[4]

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові в родинній каплиці Кшечуновичів (головна алея, поле № 2)^[5].

Родина

Родина вірменського походження.Засновник бережансько-львівської лінії Кшечуновичів. Брат Кшиштофа, засновник Коршанського роду.

У 1814 році одружився з Йоанною з Манугевичів. У шлюбі народилися:

• Корнель (1815-1881) був одружений з Ізабелею Суходольсько.
• Ігнацій
• Ізидора була заміжньою дружина Леона Суходольського.
  • Син Александер Кшечунович (1863—1922).
  • правнук Корнель Кшечунович (1894-1988) у 1939 року емігрував з родиною до Великої Британії, де і прожив решту свого життя
  • праправнук - Анджей Кшечунович (1930-2020)^[1][6].

Праці

• «Nauka chowu koni dla ludu wiejskiego» (z polecenia Komitetu c. k. Towarzystwa gosp. galicyjskiego; Lwów, 1859).
• «Tablice obejmujące glówne prawidła hodowania drzew morwowych i prowadzenia chowu jedwabników» (Lwów, 1859)

Галерея

• 
  герб
• 
  палац у Більшівцях