Валеріо Чолі

Валеріо Чолі (італ. Valerio Cioli (Cigoli, Giogoli); також Чіґолі або Джоґолі; нар. бл. 1529, Сеттіньяно^[4] —(25) 29 грудня 1599) — італійський скульптор епохи Відродження.

Валеріо Чолі
Народився	1529[1][2][…]  Флоренція, Флорентійська республіка
Помер	29 грудня 1599(1599-12-29)
Країна	Італія[3]
Діяльність	скульптор
Magnum opus	Narcissus[d] і Satyr with a Flaskd
Медіафайли у Вікісховищі

Біографічні відомості

Валеріо Чолі народився близько 1529 (1530) року у Сеттіньяно, селі поблизу Флоренції^[4]. На нього вплинули роботи його батька, Сімоне Чолі (італ. Simone Cioli)^[4]. З 15 років працював із Ніколо Тріболо, через чотири роки переїхав до Риму, де працював із Рафаелло да Монтелупо^[4]. Він помер у 1599 році. Його син, Сімоне Чолі, теж був скульптором^[4]. Учнем Чолі був архітектор та скульптор Ґерардо Сільвані.

Роботи

Найвідомішою роботою є фонтан Баккіно (1560) у садах Боболі, біля входу на площу Пітті у Флоренції. Робота зображає карлика-блазня при дворі Козімо I, на іронічне прізвисько «Морґант» (на честь велетня з поеми Луїджі Пульчі «Морґант»), який голим сидить на черепасі, наче п'яний Бахус, звідти й назва^[5]. 1579 року цю статую переробили на фонтан^[6]. Відомо, що Чолі виконав статую й другого блазня, Барбіно (італ. Barbino)^[7]. Ще дві роботи Чолі у співпраці з Джованні Сімоне Чолі (італ. Giovanni Simone Cioli) можна знайти в садах — «Людина, що копає» (італ. Uomo che vanga) і «Людина, що виливає відро у чан» (італ. Uomo che scarica il secchio in un tino).

Інші його відомі роботи включають «Сатир із флягою» (італ. Satiro con fiasca; музей Барджелло) та уособлення музи Скульптури^[4][а] на могилі Мікеланджело Буонарроті в базиліці Санта-Кроче. Разом із Джованні Вінченцо Казалі він допоміг завершити статую Івана Богослова (італ. San Giovanni Evangelista) для каплиці Сан-Лука в монастирі Сантіссіма-Аннунціата у Флоренції.

Галерея

• 
  Фонтан Баккіно. Сади Боболі, Флоренція
• 
  Фонтан «Людина, що виливає відро у чан». Сади Боболі, Флоренція
• 
  «Муза Скульптури». Гробниця Мікеланджело, базиліка Санта-Кроче, Флоренція

Примітки

а. ^{^} Іноді йому приписують авторство усіх трьох муз — Живопису, Скульптури та Архітектури. Вазарі ж писав, що музу Живопису замовили Баттіста Лоренці, Скульптури — Джованні дель Опера, а вже Архітектури — Валеріо Чолі^[8]