Васильєва Наталія Борисівна

Наталія Борисівна Васильєва (рос. Наталья Борисовна Васильева; 29 січня 1936(19360129), Ленінград, РРФСР, СРСР — 2 лютого 2001, Санкт-Петербург, Росія) — радянський і російський художник по костюмах, художник-постановник кіно і театру. Член Спілки художників СРСР. Заслужений художник Російської Федерації (1997).

Васильєва Наталія Борисівна
Дата народження	29 січня 1936(1936-01-29)
Місце народження	Ленінград, СРСР
Дата смерті	2 лютого 2001(2001-02-02) (65 років)
Місце смерті	Санкт-Петербург, Росія
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
Вчителі	Бобишов Михайло Павловичd
Професія	художниця, художниця-постановниця, художниця по костюмах
Членство	СХ СРСР
Нагороди	заслужений художник Російської Федераціїd
IMDb	ID 0890596

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєва.

Біографічні відомості

У 1962 році закінчила факультет живопису Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури імені І. Рєпіна (майстерня М.П. Бобишова).

Працювала художником по костюмах і художником-постановником на кіностудії «Ленфільм».

Померла 2 лютого 2001 року в Санкт-Петербурзі.

Фільмографія

• «Женя, Женечка і „катюша“» (1967, малюнки; реж. В. Мотиль)
• «У вогні броду немає» (1967, малюнки; реж. Г. Панфілов)
• «Початок» (1970, художник по костюмах; реж. Г. Панфілов)
• «Шельменко-денщик» (1971, художник по костюмах; реж. А. Тутишкін)
• «Тінь» (1971, художник по костюмах; реж. Н. Кошеверова)
• «Міщани» (1971, художник по костюмах; телеверсія вистави Ленінградського Великого драматичного театру ім. М. Горького (1966), реж. Г. Товстоногов)
• «Полковник у відставці» (1975, художник по костюмах; реж. Ігор Шешуков)
• «Зірка привабливого щастя» (1975, художник по костюмах; реж. В. Мотиль)
• «Сентиментальний роман» (1976, художник по костюмах; реж. І. Масленников)
• «Ярославна, королева Франції» (1978, художник по костюмах; реж. І. Масленников)
• «Дружина пішла» (1979, художник по костюмах; реж. Д. Асанова)
• «Повернемося восени» (1979, художник по костюмах; реж. О. Симонов)
• «Нікудишня» (1980, художник по костюмах; реж. Д. Асанова)
• «Ти повинен жити» (1980, художник по костюмах; реж. В. Чумак)
• «Сільва» (1981, художник по костюмах; реж. Ян Фрід)
• «Що б ти вибрав?» (1981, художник по костюмах; реж. Д. Асанова)
• «Голос» (1982, художник по костюмах; реж. І. Авербах
• «Пацани» (1983, художник-постановник у співавт.; реж. Д. Асанова)
• «Милий, любий, коханий, єдиний...» (1984, художник-постановник; реж. Д. Асанова)
• «Лівша» (1986, художник-постановник; реж. С. Овчаров)
• «Одного разу збрехавши…» (1987, художник-постановник; реж. В. Бортко)
• «Пан оформлювач» (1988, художник-постановник; реж. О. Тепцов)
• «Одруження Бальзамінова» (1989, художник-постановник; реж. О. Бєлінський)
• «Воно» (1989, художник-постановник; реж. С. Овчаров)
• «Молода Катерина» (1991, художник-постановник; реж. Майкл Андерсон / англ. Michael Anderson (Велика Британія/Канада/США/СРСР)
• «Місячне сяйво» (1992, к/м; художник-постановник)
• «Остання тарантела» (1992, телевізійний фільм-балет; художник-постановник; реж. О. Бєлінський)
• «Провінційний бенефіс» (1993, художник-постановник, художник по костюмах (у співавт.); реж. О. Бєлінський)
• «Agnus Dei» (1995, художник-постановник; Росія/Німеччина)
• «Фараон» (у циклі «Міфи») (1999, художник-постановник, художник по костюмах; реж. С. Овчаров)

Призи і нагороди

• 1986 — Конкурс професійних премій к/с «Ленфільм» і Ленінградського відділення СК: Премія ім. Є. Єнея за найкращу роботу художника («Лівша»)
• 1993 — Конкурс професійних премій к/с «Ленфільм» і Ленінградського відділення СК: Премія ім. Є. Єнея за найкращу роботу художника («Провінційний бенефіс»)
• 1997 — Заслужений художник Російської Федерації (29 липня 1997 року) — за заслуги в галузі мистецтва^[1]

Номінації на кінопремію «Ніка»

• 1988 — Номінант національної премії Російської Академії кінематографічних мистецтв «Ніка»: Найкраща робота художника («Пан оформлювач»)^[2]
• 1993 — Номінант національної премії Російської Академії кінематографічних мистецтв «Ніка»: Найкраща робота художника по костюмах («Провінційний бенефіс», у співавт.)^[3]

Пам'ять

• 2018 — рос. «Наталья Васильева. Художник кино» — документальний фільм про Наталію Васильєву з циклу «Люди ленінградського кіно» / рос. «Люди ленинградского кино» (реж. Тетяна Чистова, студія «АКВ»)^[4].