Васильєв Олег Борисович

Олег Борисович Васи́льєв (нар. 19 вересня 1918, Уфа — пом. 2014, Київ) — український живописець; член Спілки художників України з 1968 року.

Васильєв Олег Борисович
Народження	19 вересня 1918(1918-09-19) Уфа
Смерть	2014(2014)
	Київ
Країна	Україна
Жанр	тематичні картини, пейзаж
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєв.

Біографія

Народився 19 вересня 1918 року в місті Уфі (тепер Башкортостан, Росія). 1921 року його сім'я переїхала до Києва. 1940 року поступив до Київського художнього інституту, проте припинив навчання через початок німецько-радянської війни. Брав участь у війні. У 1942 році був тяжко поранений на Брянському фронті і після тривалого лікування був комісований і повернувся до Києва^[1]. За участь у війні нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985)^[2]. З 1944 по 1949 рік продовжив навчання в інституті, в майстерні Карпа Трохименка.

Жив в Києві, в будинку на вулиці Артема № 84, квартира 12. Помер в Києві у 2014 році^[1].

Творчість

Працював в галузі станкового живопису (в основному створював жанрові картини та пейзажі). Належав до живописців реалістичного спрямування. Серед робіт:

• «Арешт зрадника» (1945);
• «Арсенальці» (1949);
• «Порт Байкал» (1966);
• «Сталеве мереживо» (1967);
• «Земля полтавська» (1968);
• «Сонячний березень» (1969);
• «Напередодні Жовтня» (1969);
• «Володимирська гірка» (1969);
• «Розпилка лісу» (1974—1989, оргаліт, олія);
• «Затока на Шикотані» (1971, папір, акварель);
• «Яки Алтаю» (1978, папір, гуаш);
• «Селище Чарвак» (1979, картон, темпера);
• «Продавець бубнів» (1979);
• «Базар у Култуці» (1979);
• «Гарба» (1979);
• «Коні Чарвака» (1979, картон, темпера);
• «Парники» (1980, полотно);
• «Народження хмар» (1980);
• «Аул Согратль» (1980);
• «У старому аулі» (1980, карто, олія);
• «Сніговий квітень» (1980, картон, темпера);
• «Аул Согратль» (1980, картон, темпера);
• «Кубачинські горизонти» (1980, картон, темпера);
• «Три вежі» (1982);
• «Жінки з водою» (1982);
• «Наперекір часу» (1982, полотно, олія);
• «Після дощу» (1982, папір, темпера);
• «Куточок Ушгули» (1982, папір, гуаш);
• «З роботи» (1982, картон, темпера);
• «Застава» (1983);
• «Визволення Львова» (1983);
• «Арик» (1983, картон, олія);
• «Святковий мотопробіг» (1984, картон, темпера);
• «Місто мореплавців» (1987);
• «Феропонтово» (1988, картон, олія);
• «Старовинна Хіва» (1988, полотно, олія);
• «Автопортрет» (1989);
• «Тюбетейки» (1989);
• «Березень» (1989, оргаліт, темпера);
• «У зимовому парку» (1990);
• «Горянка» (1991);
• «Вечірнє доїння» (1991, полотно, олія);
• «Двір свана» (1991, полотно, олія);
• «Біля причалів Спліта» (1992, полотно, олія);
• «Продавці на прчалі» (1993, полотно, олія);
• «Теплий день» (1995, полотно, олія);
• «Базар біля дороги» (1997, полотно, олія);
• «Алтай. Селище Іня» (2001);
• «Київ святковий» (2002);
• «Дорога біля річки» (2003, картон, олія).

Оформив книгу Спиридона Добровольського «Тече річка невеличка» (1961, Київ).

Брав участь у республіканських виставках з 1945 року, всесоюзних з 1965 року, зарубіжних з 1971 року. Картини експонувалися на Кубі, в Польщі, Фінляндії, Німеччині, Угорщині, Болгарії, Італії, Югославії, Голандії, Пакистані, Шрі-Ланці^[1]. Персональні виставки відбулися у Київі у 1990 і 1998 роках.

Окремі твори художника зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка, Національному художньому музеї України, Національному музеї у Львові.