Василь Митрофанович

Василь Митрофанович (нім. Mitrofanovici Vasile, рум. Mitrofanovici Vasile, 1 квітня 1831, с. Буденець — 21 серпня 1888, м. Маріанські Лазні) — теолог, педагог, політик, православний священник; посол Райхсрату (1880—1885 рр.) від Руської Ради^[1], ректор Чернівецького університету^[2].

Василь Митрофанович
Основні відомості
Народження	1 квітня 1831(1831-04-01) с. Буденець, Герцогство Буковина, Австрійська імперія
Країна:	Австро-Угорщина
Альма-матер:	Віденський університет
Заклад:	Чернівецький університет імені Франца Йосифа
Конфесія:	Буковинська православна митрополія
Смерть:	21 серпня 1888(1888-08-21) (57 років)
м. Маріанські Лазні, Богемське королівство, Австро-Угорщина
Праці й досягнення
Рід діяльності:	викладач університету, політик, богослов, православний священник
Основні інтереси:	теологія, педагогіка
Звання:	професор, почесний доктор
Титул:	пресвітер
Додаткова інформація:	ректор Чернівецького університету

Життєпис

Народився в 1831 році в родині православного священника Юрія Митрофановича^[3] в селі Буденець Герцогства Буковини, нині — Сторожинецький район Чернівецької області України)^[2].

Навчався в 1842—1850 рр. у Чернівецькій гімназії, в 1850—1854 рр. у чернівецькій семінарії, в 1854—1856 рр. навчався у Віденському університеті^[3] — вивчав практичну теологію^[2].

Після висвячення його в сан пресвітера в 1856 р.^[2] викладав практичну теологію в православній теологічній установі у Чернівцях (1856–1859).

У 1861 році отримав звання екстраординарного професора теології^[2], а в 1875 році призначений викладачем теологічного факультету, щойно відкритого, Чернівецького університету імені Франца Йосифа, де був викладачем моральної теології до часу свої смерті (1888).

У 1875–1876 та 1882–1883 навчальних роках — декан теологічного факультету^[2].

В 1878–1879 навчальних роках — ректор Чернівецького університету імені Франца Йосифа^[2].

В 1879 році удостоєний за свої звання почесного доктора теології^[2], а в 1880 році — звання церковного ставропігійного священника.

Тривалий час В. Митрофанович займав посаду крайового радника, засідав у Чернівецькій муніципальній раді (1886—1888)^[4], був депутатом Буковинського сейму (1887—1888) й австро-угорського рейхстагу (30.11.1880-23.04.1885)^[3] з Цислейтанії (правоцентристський, консервативний і федералістський блок)^[1], займався науковою роботою.

1885 році він брав участь в урочистостях, організованих румунською студентською асоціацією в Чернівцях, де казав румунською мовою на честь великих і малих австрійських народів на Буковині^[5], що засвідчило його толерантність у національному питанні.

Помер у 1888 році в м. Маріанські Лазні Богемського королівства (Чехія)^[2][6][4].

Науково-дослідницька діяльність

Науково-дослідницька робота В. Митрофановича представлена опублікованою румунською мовою книгою «Гомілетика» (1875); науковими промовами у журналі «Foais Sotictatii».

В. Митрофанович друкував також релігійно-церковний літературний журнал «Кандела».