Юхимович Василь Лукич

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юхимович.

Васи́ль Луки́ч Юхимо́вич (12 липня 1924(19240712) — 20 липня 2002^[2]) — радянський та український поет і журналіст. Заслужений діяч мистецтв України (1999).

Юхимович Василь Лукич
Василь Юхимович
Народився	12 липня 1924(1924-07-12)  Сингаї, Коростенський район, Коростенська округа, Волинська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер	20 липня 2002(2002-07-20) (78 років)
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	Українець
Діяльність	письменник, поет, публіцист, журналіст, громадський діяч, мовознавець, літературознавець
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1], поезія[1] і журналістика[1]
Alma mater	Вінницький педагогічний інститут (1956)
Заклад	Зоря Полтавщини, Вінниччина і Хата
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Жанр	вірш, повість, новела, оповідання
Членство	Земляцтво житомирян і Спілка радянських письменників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	Літературна премія імені Остапа Вишні

Біографія

Народився 12 липня 1924 р. в с. Сингаї Коростенського району Житомирської області. Учасник війни.

Трудову діяльність розпочав 1949-го в газеті «Більшовик транспорту» у м. Полтава.

1956-закінчив Вінницький педагогічний інститут.

Працював у редакціях газет «Зоря Полтавщини» та «Вінницька правда».

З 1960 по 1988 рік працював у журналі «Україна» — завідуючим відділом літератури та мистецтва, заступником головного редактора.

Був активним членом міжнародної громадської організації «Земляцтво житомирян» у м. Києві та Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата».

Творчість

З 1956 р. — член Спілки письменників.

Автор більше як 20 книг поезій, гумору, присвят.

Був активним автором газет: «Освіта», «Хата».

Твори

Збірки поезій:

• «Матері» (1955),
• «Вікно у світ» (1960),
• «З клекоту літ» (1962)
• «Не пройду стороннім»
• «Вікно у світ»
• «Зоряна балада»
• «Чорно-білі листівки»
• «Юності цвіт»
• «Подорожники»
• «Вибране»
• «Ровесники гроз»
• «Кличу перепілку»

Книги гумористичних віршів:

• «Який Яків — така й дяка» (1960),
• «Весілля з квитанцією» (1966),
• «Євангеліє від Лукича» (1971),
• «Виводок жар-птиці» (1975).

Автор збірок щедрівок «Щедрий вечір» (1964) і весільних пісень (1969) та ін.

Написав слова до популярних пісень: «А льон цвіте», «Журавка», «Їхав я по гравію».

Автор книги присвят «Ім'я за ім'ям»(2005).

Нагороди і відзнаки

• Звання "Заслужений працівник культури", "Заслужений діяч мистецтв Украïни".
• Почесна Грамота Президіï Верховноï Ради Украïнської РСР.
• Почесна Грамота Президії Верховної Ради Чуваськоï АРСР.
• Літературні премії «Пам'ять» та преміï імені Остапа Вишні.

Увічнення пам'яті

Головним редактором газети «Вечірній Коростень», членом Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України Віктором Васильчуком засновано Літературну премію імені Василя Юхимовича^[3].