Ватанабе Сьотей

Ватанабе Сьотей або Ватанабе Сейтей (яп. 渡辺省亭, わたなべ せいてい, 1851, Едо — 1918) — японський художник.

Ватанабе Сьотей яп. 渡辺省亭
Yoshikawa Yoshimata
«Птахи на гілці», шовк, водяні фарби, Музей мистецтва Метрополітен
При народженні	Yoshikawa Yoshimata (Йосікава Йосімата)
Народження	1851(1851) Едо
Смерть	1918(1918)
	Nihonbashi-Hamachōd, Токіо[1]
Національність	японець
Країна	Японія
Жанр	традиційний японський живопис ніхонга
Навчання	у художника Судзукі Касон
Вчитель	Кікуті Йосай
Діяльність	художник, художник-гравер
Напрямок	ніхонга
Роки творчості	1870–1917
Відомі учні	Тошіката Мідзуно і Томіока Ейсен
Працівник	Kiritsu Kōshō Kaishad[2]
Твори	зображення тварин і квітів, пейзажі
Діти	Suiha Watanabed
Роботи в колекції	Міннеаполіський інститут мистецтва, Національна галерея Вікторії, Національний музей світових культурd[3], Музей мистецтва Метрополітен[4], Музей образотворчих мистецтв, Художній музей Сієтла, Художній музей Сент-Луїса, Вустерський музей мистецтв, Музей Чернускі, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Bryn Mawr College Special Collectionsd[5], Національний музей у Кракові і Інститут мистецтв Кларкаd
Ватанабе Сьотей у Вікісховищі

Життєпис

Червона печатка художника із зображенням лелеки та гори Фудзі.

Народився в Едо. Оригінальне ім'я Yoshikawa Yoshimata ( Йосікава Йосімата) . Був прийнятий родиною свого літературного друга, Ватанабе Косі, тому обрав псевдонім Ватанабе Сьотей. шістнадцяти років працював в майстерні художника Кікуті Йосай (1788-1878), потім перейшов до майстра лакового живопису Сібаті Чесіна (1807-1891)^[6].

1878 року він покинув Японію і створив подорож до Сполучених Штатів , а потім до Європи. Протягом трьох років перебував у Парижі, де став першим художником жанру ніхонга, котрий безпосередньо вивчав здобутки та технології західноєвропейського живопису^[7]. Відомо, що подорожі до Західної Європи були пов'язані з перепонами для японських подорожніх і мандрівників. Тим не менше Ватанабе Сьотей створив цю мандрівку, працював в Європі і мав успіх як художник. Частка його творів цього періоду перейшла в низку приватних колекцій як в самій Європі, так і в Сполучених Штатах^[8][9].

Повернувся в Японію, де працював художником у традиційних жанрах. Він — автор дизайнерських проектів для створення керамічних виробів та японських виробів перетинкової емалі. Його ескізи втілював в реальність художник-емальєр Намікава Сосуке(​​Namikawa Sosuke (1847-1910). Твори обох майстрів отримали визнання і за кордонами Японії. Користувались популярністю і альбоми гравюр Ватанабе Сьотея в жанрі «птахи і квіти». Серед жанрів, до яких звертався художник - і пейзаж. Окрім творчості, Ватанабе Сьотей сприяв видавництву журналу Bijutsu Sekai (Світ мистецтва), перше число котрого вийшло з друку 1890 року у видавця Вада Токутаро. Ілюстрації до цього журналу робили також Йошитоши Кіосай та десять інших майстрів^[10].

Його твори мали попит як в Японії, так і за її межами, мали вплив на новітню генерацію японських художників жанру ніхонга, серед яких Кабурагі Кійоката (Kaburagi Kiyokata 1878-1973) та Міцуно Тошиката (Mizuno Toshikata 1866-1908).

Галерея

«Біла чапля і верба»

• 
  «Магнолія Суланжа»
• 
  «Повний місяць, верба і богомол »
• 
  «Птахи і японський клен »
• 
  «Миша і редиска »
• 
  «Миша і виноград »
• 
  «Чапля і бамбук »
• 
  «Білі хризантеми »
• 
  «Птахи і гілка сакури »

Джерела

Аркуш з альбому Ватанабе Сьотея.

• Conant, Ellen P.; Steven D. Owyoung and J. Thomas Rimer. (1995). Nihonga: Transcending the Past: Japanese-Style Painting, 1868-1968. St. Louis, Missouri: Saint Louis Art Museum.
• Merritt, Helen and Nanako Yamada. (1995). Guide to Modern Japanese Woodblock Prints, 1900-1975. Honolulu: University of Hawaii Press.